Мистецтво представляє собою людську діяльність, мета якої полягає в тому, що одна людина відображує цікаві події і свідомо передає іншим пережиті нею або героями її творів почуття, а інші переживають ці почуття і заражаються ними. Повною мірою цьому формулюванню відповідає творчість талановитої української письменниці й поетеси Ліни Костенко.им же воно так приваблює читачів? Перш за все, красою слова, емоційністю і щирістю вислову. Не менш вражає і різноманітність проблем, порушених у творах Л. Костенко.Великий талант Л. Костенко розкрився у гарячій любові до рідного краю і високому художньому звучанні національної ідеї. У своїх творах вона порушувала проблеми, які хвилювали майже усіх українських митців. Особливою була проблема розуміння ролі поета у житті суспільства. Наприклад, читаючи поему Л. Костенко з «Мандрівок серця», може скластися враження, що поетеса дивиться на навколишній світ з якоїсь вершини, недосяжної пересічним людям, адже моральні оцінки й виміри у неї дещо відрізняються від загальноприйнятих. Світогляд Ліни Костенко висвітлюється й перегукується з її віршем «Я – жниця поденна», в ньому виражене уявлення поетеси про високий обов’язок митця перед своїм народом. А епіграфом до вірша «Біль єдиної зброї» Л. Костенко узяла слова іншої, не менш відомої і не менш талановитої колеги по перу Лесі Українки: «Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє». Слід сказати, що творчість і життя цих відомих майстринь поетичного слова дуже схожі між собою. Л. Костенко, як і Л. Українка, вважала, що усе своє життя вона повинна присвятити суворій музі поезії, усю свою душу без останку вона зобов’язана віддати творчості і врешті-решт згоріти у власному полум’ї. А у своїй поетичній збірці «Неповторність» Л. Костенко порушує дуже болюче питання своєї сучасності — збереження національної гідності і рідної землі, рідної природи. Для неї ліс стає живою людиною і рідним братом. Природа у цій книзі бере найактивнішу участь у розвитку подій, допомагає ліричним героям розкрити їхні характери, стосунки й переживання. У деяких творах Л. Костенко природа виступає як втілення найвищої гармонії і краси. Мені дуже близькі мотиви творчості Л. Костенко, сильної духом жінки з ліричною і ніжною душею, яка за своє життя зазнала багато утисків від влади і все ж таки перемогла: «Ну що ж, нехай,
Я сильна, навіть зла.
Я знаю: слабкість —
Це одна з диверсій,
А я ще в диверсантах не була», —
пише про себе Ліна Костенко. Я дуже пишаюся тим, що в сучасній українській літературі визначною постаттю виступає талановита поетеса Ліна Костенко, творчість якої мені дуже подобається. Усім би нашим співвітчизникам прихилитися до її поезії, відчути її вірші, і тоді, безумовно, світ став би значно добрішим.
Answers & Comments
Ответ:
Мистецтво представляє собою людську діяльність, мета якої полягає в тому, що одна людина відображує цікаві події і свідомо передає іншим пережиті нею або героями її творів почуття, а інші переживають ці почуття і заражаються ними. Повною мірою цьому формулюванню відповідає творчість талановитої української письменниці й поетеси Ліни Костенко.им же воно так приваблює читачів? Перш за все, красою слова, емоційністю і щирістю вислову. Не менш вражає і різноманітність проблем, порушених у творах Л. Костенко.Великий талант Л. Костенко розкрився у гарячій любові до рідного краю і високому художньому звучанні національної ідеї. У своїх творах вона порушувала проблеми, які хвилювали майже усіх українських митців. Особливою була проблема розуміння ролі поета у житті суспільства. Наприклад, читаючи поему Л. Костенко з «Мандрівок серця», може скластися враження, що поетеса дивиться на навколишній світ з якоїсь вершини, недосяжної пересічним людям, адже моральні оцінки й виміри у неї дещо відрізняються від загальноприйнятих. Світогляд Ліни Костенко висвітлюється й перегукується з її віршем «Я – жниця поденна», в ньому виражене уявлення поетеси про високий обов’язок митця перед своїм народом. А епіграфом до вірша «Біль єдиної зброї» Л. Костенко узяла слова іншої, не менш відомої і не менш талановитої колеги по перу Лесі Українки: «Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє». Слід сказати, що творчість і життя цих відомих майстринь поетичного слова дуже схожі між собою. Л. Костенко, як і Л. Українка, вважала, що усе своє життя вона повинна присвятити суворій музі поезії, усю свою душу без останку вона зобов’язана віддати творчості і врешті-решт згоріти у власному полум’ї. А у своїй поетичній збірці «Неповторність» Л. Костенко порушує дуже болюче питання своєї сучасності — збереження національної гідності і рідної землі, рідної природи. Для неї ліс стає живою людиною і рідним братом. Природа у цій книзі бере найактивнішу участь у розвитку подій, допомагає ліричним героям розкрити їхні характери, стосунки й переживання. У деяких творах Л. Костенко природа виступає як втілення найвищої гармонії і краси. Мені дуже близькі мотиви творчості Л. Костенко, сильної духом жінки з ліричною і ніжною душею, яка за своє життя зазнала багато утисків від влади і все ж таки перемогла: «Ну що ж, нехай,
Я сильна, навіть зла.
Я знаю: слабкість —
Це одна з диверсій,
А я ще в диверсантах не була», —
пише про себе Ліна Костенко. Я дуже пишаюся тим, що в сучасній українській літературі визначною постаттю виступає талановита поетеса Ліна Костенко, творчість якої мені дуже подобається. Усім би нашим співвітчизникам прихилитися до її поезії, відчути її вірші, і тоді, безумовно, світ став би значно добрішим.