Чигиринські походи – військові походи турецько-татарської армії на Чигирин із метою загарбання території Правобережної України.

Передумови:

Прагнення турецького уряду зберегти свій вплив в Україні після зречення П. Дорошенком гетьманства в 1679 р.

Повернення турецьким султаном із константинопольського монастиря Ю. Хмельницького і проголошення його гетьманом і «князем малоросійської України».

Ю. Хмельницький із невеликим загоном з’явився на Поділлі, закликав визнати його владу і повернутися під протекторат турецького султана.

Перший похід 1677 р.

У серпні 120-тисячна турецька армія і 40-тисячне татарське військо разом із загонами Ю. Хмельницького розпочали облогу Чигирина, який захищало близько 5 тис. українських козаків і 24 тис. московських стрільців.

Облога міста тривала три тижні.

На допомогу обложеним прибула 54-тисячна україно-московська армія, очолювана воєводою Г. Ромодановським і гетьманом І. Самойловичем.

28 серпня під Чигирином відбулася битва, у якій турецько-татарські війська зазнали значних утрат.

Турецьке командування вирішило зняти облогу Чигирина і відступити.

Другий похід 1678 р.

У липні 200-тисячна турецько-татарська армія вдруге взяла в облогу Чигирин. Місто захищав 15-тисячний україно-московський гарнізон.

Після місячної облоги і безперервних штурмів турки захопили Чигирин.

120-тисячна україно-московська армія, очолювана воєводою Г. Ромодановським і гетьманом І. Самойловичем, на початку липня прибула на допомогу обложеним. Проте турецькі війська не допустили її до міста.

Під натиском турок україно-московська армія відійшла до Дніпра і 30 серпня переправилася на лівий берег.

Виснажені боротьбою за Чигирин турецько-татарські війська не стали її переслідувати і відступили з України.

Було зруйновано гетьманську столицю Чигирин.

Османська імперія назавжди припинила завойовницькі походи в Україну.

Уся влада на Правобережжі від Брацлавщини до Чигирина до 1681 р. перейшла до рук Ю. Хмельницького.