Ответ:

Жив котик і собачка у хатинці одній,

Жили разом, як друзі, без всяких проблем.

Кожен ранок удвох вони гуляли,

Ласували, гралися й сміялися.

Котик спокійний, лінивий і зважений,

На деревах високих знався він як ніхто.

Собачка ж вірна, завзята і здорова,

За ним бігала, вигадувала жарти.

Але одного разу, під час прогулянки,

Собачка помітила ворога на горизонті.

Злякалась, забула про свою дружбу,

І ринула на ворога грізна й міцна.

Котик ж стояв, ніжно дивився на неї,

Бачив, що собачка загубилась у бою.

Тоді котик, спокійно відійшовши в бік,

Почав видалік співати свою пісню.

Ця пісня така прекрасна та ніжна,

Що собачка враз зупинилась на мить.

Вона згадала, яка важлива дружба,

І покинула свій бій із ворогом без сліду.

Знову вони разом почали гуляти,

Ласували, гралися й сміялися як раніше.

Ця байка нагадує нам про дружбу,

Що важлива, навіть у скрутні миті.

Тож пам'ятаймо про цю історію ми,

І дружбою своєю не зраджуймо ніколи.

Бо дружба — це найкраще, що маємо,

Собі і один одному в дар даруємо.

Объяснение: