Стаття 302 Цивільного кодексу України визначає право фізичної особи на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації. Згідно з цією статтею, фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності, крім випадків, коли інформація була отримана з офіційних джерел, наприклад, з документів державних органів.

Основний зміст статті полягає у визнанні права фізичних осіб на доступ до інформації та її вільне поширення, які є важливими складовими демократичного суспільства. Це право допомагає людям отримувати інформацію про події та процеси, що відбуваються в країні та світі, дізнаватися про права та обов’язки, виконувати свої професійні та особисті обов’язки.

Право на інформацію відводиться настільки важлива роль, що воно законодавчо закріплено, оскільки інформація є необхідною складовою для формування громадянського суспільства. Забезпечення доступу до інформації є необхідною умовою для здійснення права громадян на свободу слова, збору, обробки та розповсюдження інформації. Тому держава зобов'язана створювати умови для забезпечення права громадян на інформацію та захисту її від недостовірної інформації, що може завдати шкоди громадській думці.