Ответ:

Жила-була дівчина на ім'я Настя. Вона була сиротою, одразу на початку повноліття почала працювати прибиральницею у комп'ютерному клубі. Грошей от от вистачало хоча б на якусь квартиру. Там не було навіть вікон. На вулиці була зима. Анастасія прийшла додому і почала заклеювати так звані вікна картоном, думала стане трохи краще, холод не зник, але тепер хоч вітер не міг дістатися її. Щоб поскоріш забути про ці жахіття Настя лягла спати, попросивши у власниці квартири снодійне. Знесилена швидко провалилась у сон...

Був ранок, сонце світило у оченятка і ласкаво гріло обличчя. Анастасія спробувала встати з ліжка, але не вийшло. В цей момент вона була остовпіла. У неї були маленькі ручки і ніжки, це зовсім не її квартира, холодна і дряхла, а можна сказати цілий палац. Дівчина стала малюком? Вона в іншому місці. Невже це те перодження, про яке розповідають у фільмах? - подумала вона.

Отже 19 січня 2021 року померла дівчина, 18 років, від переохолодження і втоми.

-Я тепер починаю нове життя!!! Звичайно у фільмах людям це навпаки не подобається, але для мене це шанс на краще, на нові можливості - міркувала героїня. І тут до неї зайшла якась жінка і почала говорити щось про те, яка в неї погана робота, що потрібно слідкувати з дитиною. Тоді то по одежі Анастасія зрозуміла - це її няня. Жінка дістала якусь іграшку, пихнула малюкові прямісінько в обличчя та пішла далі по свої ділам.

Трохи пізніше до неї заходили і інші жінки, одна навіть погодувала її. По розмовам деяких з них дитина швидко зрозуміла - вона імперська донька, яку по якійсь причині забули і не звертають на неї уваги.

- Я і мріяти про таке раньше не могла, а тут таке. Можливо це моя удача повертається за всі ці роки стражданнь! Ще й не торкають мене через, те що я принцеса. Не знаю чому про мене вирішили забути, але це мені тільки наруку. Привіт, моє нове безтурботне багате життя!!!

-Пройшло вже немало років, але імператор про мене так і не згадав. З чуток нянь, я дізналася, що я не подобалася батьку з самого народження. Через це я живу не в тому палаці, де зазвичай були принцеси, а в іншому, хоча теж непоганому. Спочатку я думала, це моя ідеальне життя, без турбот, та вони пізніше з'явитись. Через те, що мій батько про мене й згадувати не хоче, мої няні зовсім розпустились і почали потрішки обкрадати палац, витрачати кошти, які були на моє існування, на власні потреби. З часом мене зовсім вирішили годувати один раз на добу двома маленькими шматками хліба. Я не витримала. Почала розробляти план втечі. Спочатку потрібно було всі дорогі речі, які ще залишилися сховати в надійному місці, потім утікти з ними, продати і жити якийсь час на ці кошти.

-Я почала втілювати план, знайшла якусь будівлю неподалік від мого дому і вирішила ховати речі біля неї. Одного разу, у той час, як я ховала срібну виделку у землю біля куща до мене хтось підійшов....

-Що це таке? Що воно робить у моєму саду? - спитав незнайомець. Я в цей момент стояла уся в землі, притоптуючи ґрунт в тому місці, де лежала виделка. Не розгубившись я сказала: Це ви хто такий і що робите буля мого палацу? Ви що не вкурсі, я імперська донька, як ви ставитесь до мене!

Тоді, він ввічливо вибачився і сказав, що не місцевий і не знав цього. Я це теж швидко зрозуміла, інакше б всі навкруги знають, що імператор не признає своєї рідної доньки і ніхто не сказав би цього.

Тоді високий чоловік, спитав: Ваше величносте, я шукав у себе в саду тваринку, чорнява таку, ви випадково не бачили?

-Ні, не бачила. Але можу залюбки вам допомогти!

-Ну що ви. Тільки якщо недовго, не хочу втомлювати принцессу.

Він відвів мене до інших кущів, сказав останній раз бачив там. А потім... Він закрив мені рота і потащив у ліс. Там він вдарив мене і далі я опинилась у якомусь підвалі. Він змусив мене написати письмо імператору, де пропонував за гроші віддати принцесу назад, нажаль він не знав, що я нікому не була потрібна. Незнайомець чекав деякий час, а коли прийшла відповідь з усією правдою був настільки розлючений, що... вбив мене.

І так удруге я померла, через недостачу крові і переламати кінцівки.

Висновок: гроші - найголовніше, говоріть правду, не довіряєте незнайомцям і не давайте мені писати казки!

Объяснение:

я это пишу от скуки, чтоб немного посмеятся. я как вы понимаете не писатель. там еще есть сказка про колобка и инопланетян, где они забралии его на свою планету, а потом съели, но это вообще отдельная история.

а так если захочете, можете удалить это недаразумение с лица земли, я абсолютно не против)