Объяснение:

Минулого тижня засяяла зоря,

У вечірнім промінні, мов справжнє чудо.

Кохання, як тайна, знову розцвіло,

У баладі про рукавичку, пройде повік.

Молодий лицар, гордий і сильний,

Знайшов у коханні свій вкрадений слід.

В серці йому впевнено, як у полонині,

Що ця рукавичка – втрачений світин шлях.

Збір тощо нової пісні, особливого звуку,

Лийся, втілюйся в сліва Шіллера, без лук.

В одному маленькому аксесуарі зірвається ґудзик,

І життя лицаря круто перевертається, як у річці.

Що це, як трагедія, питаєш? Ні!

Це просто закони кохання, незворотні.

Рукавичка, мов ласка, його серце займає,

А він, уклінний лицар, за неї своє життя готовий заявляє.

Кохання - це битва, де є переможці й програші,

І лицар не зміг врятувати своє щастя з цією дами замишляшками.

Рукавичка полинула прочуманою рікою,

Лиш через кохання лицар вірить у витончену мить.

У баладі Фрідріха Шіллера поняття кохання оживає,

І вічний поет нам геніальну історію розповідає.

Розчарування та надія відлунюють у словах,

Розкриваючи ту складну й крихку реальність, що має.

Тож читай, слухай, відчувай цю баладу,

Де кохання плекається віршами Слова.

Бо в рукавичці може зберегтися ваше щастя,

Як віддзеркалення душі, чисте і незабутнє.