1.Виробництво алюмінію здійснюється кількома етапами. Спочатку видобувають боксити чи нефеліни, потім їх перероблюють в оксид алюмінію, з якого вже виробляють первинний алюміній.
2.Концентрат можна транспортувати на значні відстані. Спочатку з нього виробляють чорнову мідь. У розвинених країнах діють екологічні обмеження на перероблення мідного концентрату в значних обсягах. Тому до них завозять готову чорнову мідь, яку випускають на підприємствах країн, що розвиваються. Це дозволяє також економити значні енергетичні й водні ресурси.
3.Тому щоб його виплавити необхідна велика кількість електроенергії.
4.Найбільше видобувають міді в Чилі. Світовим лідером з виробництва чорнової й рафінованої міді є Китай, який так само є її основним експортером. Рафіновану мідь також виробляють у значній кількості в розвинених країнах світу, у яких відсутні власні її промислові поклади. Зазвичай для цього використовують відповідний місцевий металобрухт, а також завозять частину чорнової міді з країн, що розвиваються, для переробки на метал.
Мідна промисловість добре розвинена лише в окремих країнах. Це значною мірою зумовлено тим, що родовища, які експлуатують, розміщені лише в п’яти країнах світу. У них виробляють концентрат і чорнову мідь.
5.Велика територія, а також великі поклади. Також вони мають достатню кількість електростанцій.
6.Більшу частину ільменітового й рутилового концентрату видобувають і постачають на світовий ринок країни, що розвиваються (додаток 7). ТНК закуповують відповідний концентрат для переробки його на великих підприємствах титанової промисловості в розвинених країнах світу. Тому вони є лідерами з виробництва титану у зливках.
7.Вітчизняні підприємства титанової промисловості є найбільшими в Європі за потужностями. Вони орієнтуються на вітчизняні великі промислові запаси ільменіту й рутилу. Більша частина відповідної продукції постачається за кордон.
Answers & Comments
Ответ:
1.Виробництво алюмінію здійснюється кількома етапами. Спочатку видобувають боксити чи нефеліни, потім їх перероблюють в оксид алюмінію, з якого вже виробляють первинний алюміній.
2.Концентрат можна транспортувати на значні відстані. Спочатку з нього виробляють чорнову мідь. У розвинених країнах діють екологічні обмеження на перероблення мідного концентрату в значних обсягах. Тому до них завозять готову чорнову мідь, яку випускають на підприємствах країн, що розвиваються. Це дозволяє також економити значні енергетичні й водні ресурси.
3.Тому щоб його виплавити необхідна велика кількість електроенергії.
4.Найбільше видобувають міді в Чилі. Світовим лідером з виробництва чорнової й рафінованої міді є Китай, який так само є її основним експортером. Рафіновану мідь також виробляють у значній кількості в розвинених країнах світу, у яких відсутні власні її промислові поклади. Зазвичай для цього використовують відповідний місцевий металобрухт, а також завозять частину чорнової міді з країн, що розвиваються, для переробки на метал.
Мідна промисловість добре розвинена лише в окремих країнах. Це значною мірою зумовлено тим, що родовища, які експлуатують, розміщені лише в п’яти країнах світу. У них виробляють концентрат і чорнову мідь.
5.Велика територія, а також великі поклади. Також вони мають достатню кількість електростанцій.
6.Більшу частину ільменітового й рутилового концентрату видобувають і постачають на світовий ринок країни, що розвиваються (додаток 7). ТНК закуповують відповідний концентрат для переробки його на великих підприємствах титанової промисловості в розвинених країнах світу. Тому вони є лідерами з виробництва титану у зливках.
7.Вітчизняні підприємства титанової промисловості є найбільшими в Європі за потужностями. Вони орієнтуються на вітчизняні великі промислові запаси ільменіту й рутилу. Більша частина відповідної продукції постачається за кордон.