Ответ:

Заголовок: Дієприкметник як особлива форма дієслова

1. Визначення:

- Дієприкметник - слово, яке виражає ознаку або стан під дією, але виступає як прикметник.

- Функція: вказувати на ознаку або характеристику дії або стану.

2. Утворення:

- Від дієслів: дієслово + -ий/-ий(-а/-е, -і/-і) (н-ня, ати/-ити);

- Від іменників: прийменник + дієприкметник (род, схожий, насичений).

3. Способи вживання:

- Як прикметник перед іменниками.

- Як присудковий - після дієслів "бути", "знаходитися" та ін.

- Як обставинниковий - перед дієсловами, виражає додаткову інформацію про час, місце, причину тощо.

4. Відмінювання:

- Залежить від роду, числа і відмінка іменника, до якого він відноситься.

5. Ступені порівняння:

- Дієприкметники мають ступені порівняння, як і прикметники (порівняльний, найвищий), виражають відносну ознаку.

6. Приклади вживання:

- Рухаючийся автомобіль;

- Загублена книга;

- Співаючий хор;

- Оздоровлююче вправа;

- Готуючийся до змагань спортсмен.

7. Виразність та ефективність:

- Дієприкметник надає більше динаміки і виразності реченню.

- Дозволяє короткіше виражати дії та ознаки, що підсилює стиль та ефективність мовлення.