1."...пошрамовано його вздовж і впоперек, що козаки, як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. І в реєстрах-то, коли хочете знати, не Чепурним його записано.
Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем."
2.Їхали на прощу до Києва,а потім на "Чорну Раду".
3.Тому що Сомко був достойним гетьманом.
У Сомка були наміри об'єднати Україну,зробити її сильно,цю ж думку підтримував і Шрам.
4.Тому що раніше,до того як Шрам пішов в попи,він ходив на війни,чесно захищав Україну,і після того,як став попом,не зміг бачити те,як Україну розділяють,нападають з усіх сторін,і пішов на "Чорну раду" за отриманням свободи Батьківщини.
Цитата:"Але знову почалися на Україні негаразди, сварки й кровопролиття за гетьманську булаву. Шрама мучила думка, що загине від цього Україна."
5.Після «чорної ради» старий Шрам, жаліючи паволочан, сам поїхав до правобережного гетьмана Тетері й прийняв на себе усю вину за те, що місто збунтувалося проти гетьманської зверхності. Старого полковника стратили як бунтівника, а місто залишили в спокої.
Answers & Comments
Ответ:
1."...пошрамовано його вздовж і впоперек, що козаки, як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. І в реєстрах-то, коли хочете знати, не Чепурним його записано.
Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем."
2.Їхали на прощу до Києва,а потім на "Чорну Раду".
3.Тому що Сомко був достойним гетьманом.
У Сомка були наміри об'єднати Україну,зробити її сильно,цю ж думку підтримував і Шрам.
4.Тому що раніше,до того як Шрам пішов в попи,він ходив на війни,чесно захищав Україну,і після того,як став попом,не зміг бачити те,як Україну розділяють,нападають з усіх сторін,і пішов на "Чорну раду" за отриманням свободи Батьківщини.
Цитата:"Але знову почалися на Україні негаразди, сварки й кровопролиття за гетьманську булаву. Шрама мучила думка, що загине від цього Україна."
5.Після «чорної ради» старий Шрам, жаліючи паволочан, сам поїхав до правобережного гетьмана Тетері й прийняв на себе усю вину за те, що місто збунтувалося проти гетьманської зверхності. Старого полковника стратили як бунтівника, а місто залишили в спокої.