Зробіть будь-ласка!!
Поміркуйте над глибиною висловлювання:
«Не заощаджуйте те, що залишилося після витрат. Витрачайте те, що залишилося після заощаджень».
Зважаючи на ідею, закладену в цій цитаті, оцініть переваги та недоліки трьох стратегій.
Перша стратегія – розміщую на депозиті все, що залишається після витрат.
Друга стратегія – інвестую значні суми, накопичуючи їх попередньо щомісяця на депозитному рахунку. Щомісячний внесок на депозит становить 10% від надходжень.
Третя стратегія – накопичую щомісячно 5 000 грн, незалежно від надходжень, і розміщую на депозиті.
Answers & Comments
Твердження «Не заощаджуйте те, що залишилося після витрат. Витратьте те, що залишилося після заощаджень». підкреслює важливість пріоритету заощаджень над витратами. Останнім часом ця ідея набула популярності, оскільки люди все більше усвідомлюють важливість заощаджень для їх фінансової безпеки та стабільності.
Перша стратегія депонування всього, що залишається після витрат, має перевагу в простоті та легкості реалізації. Це не вимагає спеціального планування чи бюджету та може виконуватися автоматично. Однак ця стратегія може бути неефективною для забезпечення збереження достатньої кількості грошей на майбутні витрати та надзвичайні ситуації. Є ризик залишитися без грошей до кінця місяця і доведеться покладатися на кредит.
Друга стратегія інвестування значних сум щомісяця на депозитний рахунок має перевагу дисципліни та послідовності. Щомісяця відкладаючи фіксований відсоток доходу, люди можуть накопичувати заощадження з часом і створювати значний капітал. Ця стратегія допомагає створити культуру заощаджень і створює відчуття фінансової стабільності. Недоліком цієї стратегії є те, що вона може призвести до проблем з грошовим потоком у короткостроковій перспективі, оскільки значна частина доходу спрямовується на заощадження.
Третя стратегія накопичення 5000 грн щомісяця, незалежно від доходу, має перевагу визначеності та передбачуваності. Маючи фіксовану місячну ціль заощаджень, люди можуть легко відстежувати свій прогрес і переконатися, що вони на шляху до досягнення своїх цілей заощаджень. Ця стратегія також допомагає створити культуру заощаджень і створює відчуття фінансової стабільності. Однак недоліком цієї стратегії є те, що вона може бути невигідною для осіб із низьким рівнем доходу, оскільки фіксована сума щомісячних заощаджень може бути для них недоступною.
Підсумовуючи, найкраща стратегія заощаджень і витрат залежатиме від доходу, витрат і фінансових цілей людини. Однак ключовий висновок із твердження «Не заощаджуйте те, що залишилося після витрат. Витратьте те, що залишилося після заощаджень». це важливість визначення пріоритетів заощаджень і надання їм пріоритету в особистих фінансах.