Ответ:

Прокинувшись 24 лютого від слів «вставай, почалась війна» кожен з нас змінив своє ставлення до України. Спочатку всім було дуже страшно, але наш народ ніколи не здається, ми всі віримо у наші Зброєні Сили України і йдемо до перемоги. Перший день війни. Ніхто не спить, лунають сирени, панує паніка і страх, крик дітей, та велика кількість людей на кордоні. Всі в паніці біжать з країни. День другий. Черги в тероборону, у школах діти плетуть маскувальні сітки. Всі допомагають військовим, готують їм їсти, збирають кошти на армію. День третій. В кожного панує гордість за свій народ, за наших військових і нашого президента. Щира допомога та підтримка від інших країн, яка дає зрозуміти що є хороші люди. Тепер у кожному куточку світу знають про нашу неньку Україну. Сильну, незламну, вільну державу . І так вже рівно місяць...

Кожен розпочав ще більш любити свою країну, розуміючи, що вдома найкраще. А дім- це Україна .

Наш патріотизм та позитив вбиває ворога, тому що ми одне ціле, так як об’єдналися українці не об’днався ніхто. Зараз ми свідки створення нової історії, в майбутньому ми будемо згадувати це з сльозами на очах, за свій народ, за наших героїв, які жертвували своїм життям аби врятувати державу. Багато українців були змушені виїхати за кордон, вони тікали від ракет, які потрапляли в їх домівки. Але в душі кожного є Україна, рідне місто, куди всім так хочеться повернутися .

Після перемоги усі повернуться додому, ми відбудуємо країну і поїдемо на море в Крим, куди вже 8 років так мріємо потрапити. Наша вільна та незалежна держава буде згадувати ці дні з гордістю за перемогу та сумом за народом та героями, які загинули. Ніколи українці не пробачать цієї війни. Той народ для нас – ворог назавжди. Все буде добре, Україна - понад усе!

Объяснение:

на я в инете нашел на примере этого можешь свой составить и добавить то что надо