Повість-казка «Крихітка Цахес» написана більше двохсот років тому, але вона все ще актуальна сьогодні. У цьому творі автор, Ернст Теодор Амадей Гофман, висміює людей, які не мають свого обличчя, своїх талантів, своєї думки, а тільки копіюють інших і привласнюють собі чужі заслуги. Такий герой — Крихітка Цахес, який завдяки чарівному дарунку феї Розабельверде здається всім красивим і розумним, хоча насправді він потворний і дурний. Він стає улюбленцем князя і народу, але не робить нічого корисного для країни. Він тільки користується своїм положенням і зневажає тих, хто справді працює і творить.

Сьогодні таких людей, як Крихітка Цахес, багато. Вони можуть бути політиками, артистами, письменниками, журналістами, вченими, спортсменами і т.д. Вони не мають свого стилю, своєї особистості, своєї совісті. Вони тільки наслідують моду, популярність, авторитет. Вони не цікавляться істинною красою, мистецтвом, наукою, любов’ю. Вони тільки хочуть мати багато грошей, слави, влади. Вони обманюють інших і самі себе.

Таким людям потрібно протистояти. Потрібно не дати їм зайняти місце тих, хто справді заслуговує на повагу і підтримку. Потрібно не слухати їхнього пустого слова і не дивитися на їхнє фальшиве очарування. Потрібно розкривати їхню сутність і показувати їх у справжньому світлі. Потрібно бути собою і не боятися висловлювати свою думку і свої почуття.

Повість-казка «Крихітка Цахес» навчає нас бачити людей не за зовнішньою оболонкою, а за внутрішньою суттю. Вона навчає нас цінувати тих, хто має талант, характер, серце. Вона навчає нас не падати духом перед неправдою і несправедливістью. Вона навчає нас бути вірними собі і своїм ідеалам.