Ответ:
Цитатна характеристика Сергія із
твору "Митькозавр із Юрківки, або
химера лісового озера" Ярослава
Стельмаха.
"Е, ні, який же він худющий.
Опецькуватий... А то ж ніби й волосся
було русяве, а це потемніло" - "Це ж не
Митько!.. Приятель його, Сергій."
"Ет, тобі аби смішки. Несерйозна ти
Людина."
"Спиш! Йому довірили пост, а він
спить... Та як ти міг! А якби це на війні?!
Хіба з таким підеш у розвідку?!"
"Мені нічого було відповісти.
Приголомшений, картаючи себе за
негідний вчинок, я принишк у курені...
Мене пік сором: ну як, як я, нещасний,
міг заснути! Підвів товариша, втратив
його довір'я. Горе мені!"
"Докори совісті люто вгризались
у моюдушу, шматували її на дрібні
клаптики."
"Bмить я пройнявся відчуттям
власної мізерності, і несподівані
мислі зароїлись у голові: "Ну що я,
- думалось мені, - у порівнянні хоча
біз оцим деревцем? Якась комаха!
А в порівнянніз цілим лісом? Якийсь
мікроб. А в порівнянні з земною
кулею?"
"А зоологія, по твоєму краща? Я
одного разу поглянув у підручник -
там якісь кишковопорожнинні, гадюки
- бридота одна!... Маєш бажання, то й
читай собі, скільки влізе."
"Куди, ти що... Назад! Ти що,
збожеволів! Щоб під воду затягло? Як
дурне теля? Не здумай лізти! - тягнув я
його [Митька] що було сили."
"Але ж не ризикувати життям!"
-
Copyright © 2024 SCHOLAR.TIPS - All rights reserved.
Answers & Comments
Ответ:
Цитатна характеристика Сергія із
твору "Митькозавр із Юрківки, або
химера лісового озера" Ярослава
Стельмаха.
"Е, ні, який же він худющий.
Опецькуватий... А то ж ніби й волосся
було русяве, а це потемніло" - "Це ж не
Митько!.. Приятель його, Сергій."
"Ет, тобі аби смішки. Несерйозна ти
Людина."
"Спиш! Йому довірили пост, а він
спить... Та як ти міг! А якби це на війні?!
Хіба з таким підеш у розвідку?!"
"Мені нічого було відповісти.
Приголомшений, картаючи себе за
негідний вчинок, я принишк у курені...
Мене пік сором: ну як, як я, нещасний,
міг заснути! Підвів товариша, втратив
його довір'я. Горе мені!"
"Докори совісті люто вгризались
у моюдушу, шматували її на дрібні
клаптики."
"Bмить я пройнявся відчуттям
власної мізерності, і несподівані
мислі зароїлись у голові: "Ну що я,
- думалось мені, - у порівнянні хоча
біз оцим деревцем? Якась комаха!
А в порівнянніз цілим лісом? Якийсь
мікроб. А в порівнянні з земною
кулею?"
"А зоологія, по твоєму краща? Я
одного разу поглянув у підручник -
там якісь кишковопорожнинні, гадюки
- бридота одна!... Маєш бажання, то й
читай собі, скільки влізе."
"Куди, ти що... Назад! Ти що,
збожеволів! Щоб під воду затягло? Як
дурне теля? Не здумай лізти! - тягнув я
його [Митька] що було сили."
"Але ж не ризикувати життям!"
-