Скіфи - це степові кочові народи, які жили на території Сходу Європи та Західної Азії в 8-3 століттях до н.е. Наслідки культури та історії скіфів ми можемо знайти в давньогрецьких та перських джерелах.

У перській історії, скіфи описані як кочовий народ, що жив на півночі Понтійської степової області. Середньовічна перська енциклопедія "Құлі-Қайнат" також згадує, що скіфи були кочовими народами, які жили в палатках та рухалися за харчівною базою. Крім того, давньоперський вчений Геродот описував скіфів як кочовий народ з розвинутою конярством, які займалися скотарством та полюванням.

Щодо віри скіфів, то вони вірили в потойбічне життя. У давньогрецькій міфології згадується, що скіфи вірили у життя після смерті та відродження душі. Крім того, були знайдені скіфські могильники, в яких знаходилися поховані золоті прикраси та інші релігійні предмети, що свідчать про їхню віру в потойбічне життя.

Отже, на основі історичних джерел можна зробити висновок, що скіфи були кочовими народами, які вірили в потойбічне життя, що підтверджується знайденими археологічними знахідками та описами у давньогрецьких та перських джерелах.