Земля — планета і, як більшість великих небесних тіл, має кулясту форму. Сьогодні в цьому ніхто не має сумніву. Але до розуміння правильної форми Землі люди йшли протягом тисячоліть. Стародавні єгиптяни, індійські та інші народи уявляли Землю у вигляді диска, що стоїть на спинах тварин. Навколо диска хлюпотіло море, а зверху його вкривав небозвід з прикріпленими до нього зорями.
Знання про справжню форму Землі вперше з'явились у стародавніх греків. Минав час, і люди знаходили один за одним докази кулястості Землі. Такими доказами стали плавання Христофора Колумба і Фернана Магеллана. Після перших космічних польотів та фотознімків Землі з космосу ніяких сумнівів у тому, що вона має кулясту форму, не залишилося.
Щоб підтвердити кулястість Землі, не обов'язково здійснювати навколосвітню подорож чи космічний політ. Непрямими доказами можуть бути форма горизонту на рівній відкритій місцевості, вид корабля, що віддаляється або наближається в морі, форма Місяця, видимий колоподібний рух Сонця по небозводу.
У космосі Земля не найбільше небесне тіло. Однак розміри її значні. Середній діаметр Землі становить 12 750 км. А довжина її кола дорівнює приблизно 40 000 км. Це в 30 раз більше довжини території України із заходу на схід.
Рухи Землі
Земля обертається навколо своєї осі і навколо Сонця, тобто здійснює два види руху. Цього руху ми не помічаємо, оскільки обертаємося разом із планетою.
Вісь Землі — це уявна лінія, яка проходить через центр і полюси Землі, навколо якої вона обертається. На однаковій відстані від полюсів по поверхні Землі проходить екватор — уявна лінія, що ділить земну кулю на дві півкулі — Північну і Південну.
Земля обертається проти годинникової стрілки і здійснює повний оберт навколо своєї осі за 24 години (сонячну добу). При цьому Сонце освітлює тільки ту половину земної кулі, що повернута до нього. Цим пояснюється зміна дня і ночі. В різних точках Землі швидкості обертання не однакові. Максимальна швидкість на екваторі, а на полюсах дорівнює нулю.
Під час руху Землі навколо Сонця через постійний кут нахилу осі Землі до площини її орбіти (66°33') Північна та Південна півкулі освітлюються нерівномірно. Найбільший кут падіння сонячних променів у Північний півкулі — в червні, в Південній — у грудні. З цим пов'язана зміна пір року на Землі.
Answers & Comments
Verified answer
Форма Землі
Земля — планета і, як більшість великих небесних тіл, має кулясту форму. Сьогодні в цьому ніхто не має сумніву. Але до розуміння правильної форми Землі люди йшли протягом тисячоліть. Стародавні єгиптяни, індійські та інші народи уявляли Землю у вигляді диска, що стоїть на спинах тварин. Навколо диска хлюпотіло море, а зверху його вкривав небозвід з прикріпленими до нього зорями.
Знання про справжню форму Землі вперше з'явились у стародавніх греків. Минав час, і люди знаходили один за одним докази кулястості Землі. Такими доказами стали плавання Христофора Колумба і Фернана Магеллана. Після перших космічних польотів та фотознімків Землі з космосу ніяких сумнівів у тому, що вона має кулясту форму, не залишилося.
Щоб підтвердити кулястість Землі, не обов'язково здійснювати навколосвітню подорож чи космічний політ. Непрямими доказами можуть бути форма горизонту на рівній відкритій місцевості, вид корабля, що віддаляється або наближається в морі, форма Місяця, видимий колоподібний рух Сонця по небозводу.
У космосі Земля не найбільше небесне тіло. Однак розміри її значні. Середній діаметр Землі становить 12 750 км. А довжина її кола дорівнює приблизно 40 000 км. Це в 30 раз більше довжини території України із заходу на схід.
Рухи Землі
Земля обертається навколо своєї осі і навколо Сонця, тобто здійснює два види руху. Цього руху ми не помічаємо, оскільки обертаємося разом із планетою.
Вісь Землі — це уявна лінія, яка проходить через центр і полюси Землі, навколо якої вона обертається. На однаковій відстані від полюсів по поверхні Землі проходить екватор — уявна лінія, що ділить земну кулю на дві півкулі — Північну і Південну.
Земля обертається проти годинникової стрілки і здійснює повний оберт навколо своєї осі за 24 години (сонячну добу). При цьому Сонце освітлює тільки ту половину земної кулі, що повернута до нього. Цим пояснюється зміна дня і ночі. В різних точках Землі швидкості обертання не однакові. Максимальна швидкість на екваторі, а на полюсах дорівнює нулю.
Під час руху Землі навколо Сонця через постійний кут нахилу осі Землі до площини її орбіти (66°33') Північна та Південна півкулі освітлюються нерівномірно. Найбільший кут падіння сонячних променів у Північний півкулі — в червні, в Південній — у грудні. З цим пов'язана зміна пір року на Землі.