Проаналізуйте наведені дані. Які висновки можна зробити за ними?

Уривок із колективної монографії «Соціальні трансформації в Україні: пізній сталінізм і хрущовська доба» (за ред. В. М. Даниленка) У післявоєнний період основний контингент депортованих із Західної України складали учасники національно-визвольної боротьби та прості селяни — «куркулі»… Перша хвиля депортацій припала на жовтень 1947 р., а друга — на кінець 1948 р., що було пов’язано з переходом до суцільної колективізації: ще більшої масштабності ця акція набрала у 1949 р. у зв’язку з проведенням спеціальної операції з масової депортації «куркулів». 18 серпня 1950 р. Рада міністрів УРСР та ЦК КП(б)У ухвалили виселяти 1,2 тис. господарств Чернівецької та Закарпатської областей за межі Української РСР з конфіскацією належного їм майна. Впродовж 1950—1952 рр. із західноукраїнських земель було виселено понад 91 тис. хутірських господарств, з яких 21,6 тис. відправлено у південні райони республіки, а частину депортовано до Сибіру… Загалом же впродовж 1944—1952 років із Західної України за межі республіки було вислано без права повернення понад 203 тис. осіб. На рубежі 1940—1950-х років українці становили п’яту частину в’язнів ГУЛАГу. У таборах налічувалося 362,6 тис., в колоніях — майже 143,6 тис. осіб. Серед спецпоселенців своєю чисельністю вони поступалися лише чеченцям, а серед засланих і висланих — тільки росіянам…​