Зазвичай у соціально-побутових піснях втілено думки, почуття й настрої народу. Тому ці пісні змальовують широку й правдиву картину історичного буття українців, мрії про справедливість, прагнення волі. За словами М. Гоголя, для України народні пісні — це «і поезія, й історія, і батьківські могили».
Соціально-побутові пісні не присвячені конкретній події, факту чи особистості, а дають узагальнене відображення характерних для життя народу явищ, ситуацій і мають узагальнені образи.
За тематичними і жанровими ознаками соціально-побутові пісні поділяють на козацькі, гайдамацькі, солдатські, бурлацькі, кріпацькі, родинні, сирітські та інші цикли. Кожен цикл має свої особливості, але всі вони втілюють соціальні мотиви і характеризують певну історичну епоху.
Виникнення й розвиток козацького циклу пісень пов’язаний з історією козацтва. Тематика цих пісень охоплює різноманітні події з життя козаків: від’їзд у похід, прощання з рідними, бій із ворогами, загибель на полі бою («Ой у лузі, та ще й при березі»). У XIX ст. багато козацьких пісень було записано від кобзарів І. Стрічки, С. Яшного, М. Кравченка, А. Шута та ін.
Гайдамацькі пісні стилістично й тематично близькі до козацьких. Вони оспівують боротьбу українського народу проти феодально-кріпосницького та національно-релігійного гніту польської шляхти у XVIII ст.
Особливо трагічно зображено долю вихідців із села в бурлацьких піснях. Вони оспівують життя бурлаків, які наймалися вантажниками та чорноробами до риболовецьких артілей на Дніпрі, Чорному морі, тяжко працювали й поневірялися на чужині («Та забіліли сніги», «Горе мені на чужині»).
У кріпацьких піснях за допомогою яскравих сатиричних образів засуджено панщину і примусову працю селянина в господарстві поміщика («А в неділю пораненько»).
Соціально-побутові пісні завжди перебували у взаємодії з усіма жанрами і видами народної пісенності, узагальнено відбиваючи світ людських доль у всьому його різноманітті.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
надіюсь допоміг
Объяснение:
Зазвичай у соціально-побутових піснях втілено думки, почуття й настрої народу. Тому ці пісні змальовують широку й правдиву картину історичного буття українців, мрії про справедливість, прагнення волі. За словами М. Гоголя, для України народні пісні — це «і поезія, й історія, і батьківські могили».
Соціально-побутові пісні не присвячені конкретній події, факту чи особистості, а дають узагальнене відображення характерних для життя народу явищ, ситуацій і мають узагальнені образи.
За тематичними і жанровими ознаками соціально-побутові пісні поділяють на козацькі, гайдамацькі, солдатські, бурлацькі, кріпацькі, родинні, сирітські та інші цикли. Кожен цикл має свої особливості, але всі вони втілюють соціальні мотиви і характеризують певну історичну епоху.
Виникнення й розвиток козацького циклу пісень пов’язаний з історією козацтва. Тематика цих пісень охоплює різноманітні події з життя козаків: від’їзд у похід, прощання з рідними, бій із ворогами, загибель на полі бою («Ой у лузі, та ще й при березі»). У XIX ст. багато козацьких пісень було записано від кобзарів І. Стрічки, С. Яшного, М. Кравченка, А. Шута та ін.
Гайдамацькі пісні стилістично й тематично близькі до козацьких. Вони оспівують боротьбу українського народу проти феодально-кріпосницького та національно-релігійного гніту польської шляхти у XVIII ст.
Особливо трагічно зображено долю вихідців із села в бурлацьких піснях. Вони оспівують життя бурлаків, які наймалися вантажниками та чорноробами до риболовецьких артілей на Дніпрі, Чорному морі, тяжко працювали й поневірялися на чужині («Та забіліли сніги», «Горе мені на чужині»).
У кріпацьких піснях за допомогою яскравих сатиричних образів засуджено панщину і примусову працю селянина в господарстві поміщика («А в неділю пораненько»).
Соціально-побутові пісні завжди перебували у взаємодії з усіма жанрами і видами народної пісенності, узагальнено відбиваючи світ людських доль у всьому його різноманітті.
Відповідь:
На думці і почуття народу.
Пояснення: