Державний устрій Спартанської держави був відомий як "змішана форма правління" або "змішана конституція". Вона поєднувала в собі елементи монархії, олігархії та демократії.

На вершині спартанського правління було двовладдя, де два царі ділили владу і виконували функції вищого органу влади. Однак царі не були абсолютними правителями, оскільки їм доводилося співпрацювати з іншими керівними органами.

Одним з таких органів управління була герусія - рада з 28 старійшин віком понад 60 років, які обиралися довічно. Герусія служила дорадчою радою при царях, а також мала право пропонувати закони на розгляд спартанських зборів.

Спартанські збори, відомі як Апелла, складалися з усіх громадян чоловічої статі віком від 30 років. Однак це не була справжня демократія, оскільки Апелла могла голосувати лише за пропозиції, висунуті герусією або царями.

На противагу цьому, афінська демократія була більш прямою формою демократії, де всі громадяни чоловічої статі мали право голосу та участі в управлінні державою. Афінська демократія також робила більший акцент на свободі слова і можливості відкрито критикувати уряд, що не завжди було можливим у спартанському правлінні.