Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна (П. Воронько). Дзвіночок сміху — мій син прокидається вранці (Є. Гуцало). А він, орел, клекоче, мов людям розказати хоче про поєдинок у яру (Т. Шевченко). А он уже видніє з далини столиця Вишневецького — Лубни (Л. Костенко).
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна (П. Воронько). Дзвіночок сміху — мій син прокидається вранці (Є. Гуцало). А він, орел, клекоче, мов людям розказати хоче про поєдинок у яру (Т. Шевченко). А он уже видніє з далини столиця Вишневецького — Лубни (Л. Костенко).