Ответ: На дні океанів знаходяться величезні гірські хребти, глибокі ешелони з обривистими стінками, протяжні гряди й глибокі рифтові долини, рівнини, вулкани й розломи. Ше́льф — материкова мілина, вирівняна частина підводної околиці материка, що примикає до суходолу та характеризується спільною з ним геологічною будовою. Материкового схилу вертикальна зона дна моря або океану, що починається від нижнього краю материкового шельфу до верхнього краю океанічного ложа. Розташовується на глибині від 200-500 до 3000-4000 м. Характеризується великим ухилом поверхні. Рельєф дна океанів, як і суходолу, формується під впливом внутрішніх і зовнішніх процесій. Унаслідок дії внутрішніх сил утворюються підводні хребти, глибоководні жолоби, поодинокі вулканічні гори. Найбільші зміни пов'язані із землетрусами і виверженнями вулканів.

Verified answer

Ответ:

4.Основні частини дна — шельф, материковий схил, ложе океану, глибоководні жолоби, серединно-океанічні хребти, підводні улоговини, океанічні плато

Рельєф океанічного дна Підводний рельєф не менше різноманітний, ніж рельєф материків. Тут маються хребти, розколини і долини. Основні частини дна — шельф, материковий схил, ложе океану, глибоководні жолоби, серединно-океанічні хребти, підводні улоговини, океанічні плато.

5.Шельф відрізняється великої сейсмічною активністю.

Объяснение:

6.Утворення океанічних хребтів пов'язується з підняттям покрівлі астеносфери. Вздовж океанічних хребтів розташовуються симетричні смугові магнітні аномалії, з якими пов'язується вік дна океану. Осьові зони є областями розходження літосферних плит — їхніми дивергентними кордонами.