Напишіть 4-5 речень своєї думки про цей текст

Село лежало між горами. Поблизу текла річка, а над річкою примостилася хата. Там була стара Діжка, де баба Олена квасила капусту. Улітку ж складала різний непотріб. За діжкою жив їжак. Він прийшов якось уночі. Оселився в кутку, позносив туди всякого мотлоху, вистромляв із криївки мордочку й викочувався до миски з молоком. А якось на світанні розбудив усіх, вовтузячись під дверима, перекотився через поріг, а на голках у нього стирчали яблука. Стефко ніколи не куштував нічого смачнішого, ніж оте їжакове яблуко. Неподалік росла велика стара липа. Коли вона цвіла, то починала співати. Співала низьким оксамитовим голосом щодень одну й ту ж пісню, і Стефко додумався: то бджоли прилітали по мед і так гули, що здавалося, ніби дерево співає. Восени вони з бабою ходили по гриби. Стефко взував високі чоботи, виламував міцний костур і розгортав ним сухе листя, щоб побачити гриби й відігнати геть гадюку. Мокрий від дощу, ліс пестив, голубив тіло, і, здавалося, ти ростеш, підносишся над лісом і бачиш світ далеко-далеко поза горами. Баба мала повнісінький кошик грибів, Стефкові не хотілося вертатися додому отак собі, він струшував із гілок ліщини коричневі горішки-пусканці, а вдома жменями висипав їх малій Насті - то для неї була найкраща лакомина.
ПОЖАЛУЙСТА ​