Валерій Маренич родом із Кривого Рогу. Антоніна і Світлана Сухорукови народилися і виросли в місті Куйбишеві (нині — Самара). Антоніна, яка єдина з усього колективу мала вищу музичну освіту, починала співочу кар'єру в московському естрадному оркестрі Юрія Саульского «ВІА-66». 1971 року удвох з Валерієм Мареничем вони організували співочий дует, куди згодом підключили й сестру Антоніни Світлану. Жили учасники групи утрьох в однокімнатній квартирі в Луцьку.
1971 року гурт зайняв перше місце на огляді ВІА в Харкові.
Вперше на телеекрани України «Тріо Маренич» потрапили 1978 року і дуже швидко завоювали популярність спочатку в Україні, а потім і в усьому Радянському Союзі.
З цього часу в репертуарі групи залишилися тільки україномовні пісні «Сиджу я край віконечка», «Посилала мене мати», «Ой, у гаю при Дунаю», «Несе Галя воду», «Ой, під вишнею …», «Тиша навкруги», «Чом ти не прийшов?» та інші.
1979 року фірма «Мелодія» записала їхню першу платівку, а Укртелефільм зробив її телеверсію.
Подальший спад популярності групи та зникнення з теле- та радіоефіру пояснюють суперечками учасників групи з урядовцями Міністерства культури УРСР. Антоніна Маренич захворіла і не могла співати наживо, тому чиновники запропонували «співати під фанеру» на московській Олімпіаді, на концерті з нагоди Дня працівників сільського господарства, від чого артисти відмовилися[2]. Серед причин цих суперечок також називають відмову групи давати концерти на стадіонах, виконувати радянські патріотичні пісні, спроби виконувати пісні січових стрільців. Представники влади заборонили тріо виступати за межами Волинської області.
На початку 1990-х артисти поїхали на гастролі до США й Канади (тоді вже звільнилися з Волинської філармонії). Про Мареничів практично не було чути аж до 1994 року, коли тріо дало великий концерт у київському палаці «Україна».
З того часу гурт випустив кілька дисків своїх старих і нових пісень, а наприкінці 2004 року розпався
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
Валерій Маренич родом із Кривого Рогу. Антоніна і Світлана Сухорукови народилися і виросли в місті Куйбишеві (нині — Самара). Антоніна, яка єдина з усього колективу мала вищу музичну освіту, починала співочу кар'єру в московському естрадному оркестрі Юрія Саульского «ВІА-66». 1971 року удвох з Валерієм Мареничем вони організували співочий дует, куди згодом підключили й сестру Антоніни Світлану. Жили учасники групи утрьох в однокімнатній квартирі в Луцьку.
1971 року гурт зайняв перше місце на огляді ВІА в Харкові.
Вперше на телеекрани України «Тріо Маренич» потрапили 1978 року і дуже швидко завоювали популярність спочатку в Україні, а потім і в усьому Радянському Союзі.
З цього часу в репертуарі групи залишилися тільки україномовні пісні «Сиджу я край віконечка», «Посилала мене мати», «Ой, у гаю при Дунаю», «Несе Галя воду», «Ой, під вишнею …», «Тиша навкруги», «Чом ти не прийшов?» та інші.
1979 року фірма «Мелодія» записала їхню першу платівку, а Укртелефільм зробив її телеверсію.
Подальший спад популярності групи та зникнення з теле- та радіоефіру пояснюють суперечками учасників групи з урядовцями Міністерства культури УРСР. Антоніна Маренич захворіла і не могла співати наживо, тому чиновники запропонували «співати під фанеру» на московській Олімпіаді, на концерті з нагоди Дня працівників сільського господарства, від чого артисти відмовилися[2]. Серед причин цих суперечок також називають відмову групи давати концерти на стадіонах, виконувати радянські патріотичні пісні, спроби виконувати пісні січових стрільців. Представники влади заборонили тріо виступати за межами Волинської області.
На початку 1990-х артисти поїхали на гастролі до США й Канади (тоді вже звільнилися з Волинської філармонії). Про Мареничів практично не було чути аж до 1994 року, коли тріо дало великий концерт у київському палаці «Україна».
З того часу гурт випустив кілька дисків своїх старих і нових пісень, а наприкінці 2004 року розпався
Объяснение: