Полліанна - це головна героїня однойменного роману Елеанор Портер, опублікованого в 1913 році. Після аварії, якої не було в оригінальному творі, Полліанна вперше у своєму житті виявила себе в ролі інваліда. Проте, раніше вона жила в складних умовах, з батьками, які померли, і відправилась до багатої, але далекої тітки, щоб знайти нову родину.Перед аварією, Полліанна раділа своєму життю та знайомствам, зокрема з новими людьми, з якими зустрічалась у місті. Вона була відкритою та життєрадісною дівчинкою, яка вміла знаходити щастя у будь-яких обставинах, використовуючи так звану "гру в радість".Після аварії, коли Полліанна стала інвалідом, її радість життя зникла. Вона відчувала себе неповноцінною, адже не могла рухатися, як раніше, і проводити час зі своїми друзями. Однак, завдяки своїй оптимістичній природі та відкриттю для нового, Полліанна знайшла спосіб знайти радість у новому житті. Вона відкрила для себе нових друзів, які допомагали їй, а саме Джона Пеннімана, який став її другом та прислуговував їй у будинку. Полліанна також відкрила для себе книги та вірші, що допомогли їй знайти новий спосіб відчути радість життя.Таким чином, можна сказати, що Полліанна була радісною і оптимістичною дівчинкою до аварії та після неї.
Answers & Comments
Полліанна - це головна героїня однойменного роману Елеанор Портер, опублікованого в 1913 році. Після аварії, якої не було в оригінальному творі, Полліанна вперше у своєму житті виявила себе в ролі інваліда. Проте, раніше вона жила в складних умовах, з батьками, які померли, і відправилась до багатої, але далекої тітки, щоб знайти нову родину.Перед аварією, Полліанна раділа своєму життю та знайомствам, зокрема з новими людьми, з якими зустрічалась у місті. Вона була відкритою та життєрадісною дівчинкою, яка вміла знаходити щастя у будь-яких обставинах, використовуючи так звану "гру в радість".Після аварії, коли Полліанна стала інвалідом, її радість життя зникла. Вона відчувала себе неповноцінною, адже не могла рухатися, як раніше, і проводити час зі своїми друзями. Однак, завдяки своїй оптимістичній природі та відкриттю для нового, Полліанна знайшла спосіб знайти радість у новому житті. Вона відкрила для себе нових друзів, які допомагали їй, а саме Джона Пеннімана, який став її другом та прислуговував їй у будинку. Полліанна також відкрила для себе книги та вірші, що допомогли їй знайти новий спосіб відчути радість життя.Таким чином, можна сказати, що Полліанна була радісною і оптимістичною дівчинкою до аварії та після неї.