4. Милосердя — діяльне прагнення допомогти кожному, хто має в цьому потребу. Це є втіленням високої любові до ближніх. У християнському віровченні обов'язком кожної людини визначено такі милосердні вчинки: голодного нагодувати, спраглого напоїти, голого одягнути, недужого відвідати, померлого поховати. Вияв духовного милосердя — це добра порада
5.По́слух — одна з християнських чеснот яка передбачає добровільну покору Богу, духовному отцю, наставнику, батькам, та іншим людям. Православні християни вірять що послух сприяє розвитку духовного життя і наближенню до Бога. Також означає обов'язкове виконання кожним, хто проживає в монастирі будь-якої роботи. Конкретний послух залежить від способу життя монастиря; «постійний» послух схожий на мирську посаду (економ, келар, просфорник, готельний
6. Притча про блудного сина — одна з найвідоміших притч Ісуса Христа. Міститься в Євангелії від Луки Нового Заповіту. Сюжет цієї притчі, на думку багатьох учених та богословів, у символічній формі ілюструє взаємовідносини між людиною та Богом. Син спочатку відходить, а потім повертається до батька, ніби людина повертається до свого небесного Отця Бога
Answers & Comments
Ответ:
4. Милосердя — діяльне прагнення допомогти кожному, хто має в цьому потребу. Це є втіленням високої любові до ближніх. У християнському віровченні обов'язком кожної людини визначено такі милосердні вчинки: голодного нагодувати, спраглого напоїти, голого одягнути, недужого відвідати, померлого поховати. Вияв духовного милосердя — це добра порада
5.По́слух — одна з християнських чеснот яка передбачає добровільну покору Богу, духовному отцю, наставнику, батькам, та іншим людям. Православні християни вірять що послух сприяє розвитку духовного життя і наближенню до Бога. Також означає обов'язкове виконання кожним, хто проживає в монастирі будь-якої роботи. Конкретний послух залежить від способу життя монастиря; «постійний» послух схожий на мирську посаду (економ, келар, просфорник, готельний
6. Притча про блудного сина — одна з найвідоміших притч Ісуса Христа. Міститься в Євангелії від Луки Нового Заповіту. Сюжет цієї притчі, на думку багатьох учених та богословів, у символічній формі ілюструє взаємовідносини між людиною та Богом. Син спочатку відходить, а потім повертається до батька, ніби людина повертається до свого небесного Отця Бога