Ответ:

Національно-визвольна війна 1648-1657 років у Польщі і Литві була спричинена низкою факторів, включаючи:

Економічні нерівності між українськими селянами та шляхтою, які призвели до підвищення податків та зборів, а також примусової роботи;

Релігійні конфлікти між католицькою церквою та православною церквою на українських землях;

Політичні та територіальні проблеми, пов'язані зі знищенням Київської Русі та приєднанням її до Речі Посполитої.

Ці фактори сприяли виникненню повстання козаків під проводом Богдана Хмельницького, яке призвело до національно-визвольної війни.

Національно-визвольна війна 1648-1657 років може бути періодизована наступним чином:

Перша фаза (1648-1649) - повстання козаків під проводом Богдана Хмельницького та перемоги над польсько-литовською армією;

Друга фаза (1650-1653) - війна з Московським царством, яка призвела до поразки українських військ;

Третя фаза (1654-1657) - війна з Речію Посполитою, в результаті якої було укладено Білоцерківський договір, що гарантував українцям певні права.

Політичний устрій Гетьманщини полягав у формуванні держави, яка була підпорядкована гетьману та Раді козацькій. Гетьман був головним командувачем війська, главою уряду та головним суддею. Рада козацька була законодавчим орг

Verified answer

Ответ:

1. Національно-визвольна війна 1648-1657р.р. виникла з-за довготривалого утиску польського правління над українським народом, зокрема заборони використання української мови та культури, незаконних податків, дискримінації в управлінні та судочинстві, а також через прагнення української верхівки до незалежності та відновлення державності України.

2. Національно-визвольна війна 1648-1657р.р. може бути поділена на кілька періодів: перший період (1648-1649), коли гетьман Богдан Хмельницький очолив повстання, успішно переміг польську армію та встановив контроль над Правобережною Україною; другий період (1650-1653), коли гетьман провів успішну дипломатію з Росією та зумів залучити до війни ще більше українських земель; третій період (1654-1657), коли було укладено Віленську унію з Росією та почалася війна зі шведами, після якої було підписано Андрусівський перемир'я.

3. Політичний устрій Гетьманщини передбачав гетьманську владу, яка була обмежена Радою старійшин, що складалася з представників козацьких полків. Рада старійшин мала право затверджувати закони, збиратися на засідання та займатися питаннями загального значення. Окрім того, існувала Чорна рада, до складу якої входили гетьман та його найбільші помічники, яка займалася важливими питаннями, такими як війна, закордонні відносини тощо. Уряд був формально обмежений законами та підзаконними актами, які приймала Рада старійшин. Такий устрій Гетьманщини забезпечив певну ступінь демократії та автономії українського народу в той час, коли великі держави керувались абсолютним монархічним правлінням. Однак цей устрій мав і свої недоліки, зокрема, недостатню централізацію влади, що часто спричиняло конфлікти між різними козацькими полками та збільшувало вразливість перед зовнішніми загрозами. Крім того, на чолі Гетьманщини стояли люди, які не завжди діяли на користь українського народу.

Объяснение: