1. В. Симоненко не був дисидентом. Він був відомим українським поетом, письменником і громадським діячем, але не займав активну опозиційну позицію до влади.

2. О. Гончар назвав Василя Симоненка "заступником музи", підкреслюючи його великий талант і значущість в українській літературі.

3. Трьома письменниками-шістдесятниками можна назвати Івана Драча, Василя Стуса та Юрія Андруховича. Вони були представниками літературного руху шістдесятників, який виступав за свободу слова, самовираження та національну самосвідомість.

4. Основним мотивом творчості В. Симоненка є піднесення людської гідності, любов до рідної землі, боротьба за правду та свободу.

5. Вірш, який вважають "гімном людській індивідуальності" і заповітом українському народу, це вірш Василя Симоненка "Заповіт".

6. Збірка, яка була видана при житті поета, це "Земле моя", видана у 1962 році.

7. Вірш "Задивляюсь у твої зіниці" належить до любовної лірики.

8. Вірш, у якому поет стверджує, що поет не може бути гвинтиком у державній машині, бо вона не є стандартним Я, це вірш "Я не гвинтівка".

9. Збірка, яка має назву, співзвучну із назвою новели, це "Камінний хрест".

10. Вірш "Ну скажи, хіба не фантастично..." належить до лірики філософської.

11. Висловлення "На голос Симоненка, найбільшого... з шістдесятників

, поспішала молодь" належить поетові Івану Драчу.