У 1944 році просуванню радянських військ на території України сприяли кілька чинників:

Перевага військової сили: Радянська Армія в цей період мала значну перевагу у чисельності, озброєнні та техніці порівняно з німецькими військами. Після бою під Курськом у 1943 році, радянські війська стали активно наступати.

Підготовка та планування: Радянський Ставка проводила детальне планування наступальних операцій, враховуючи топографію, об'єктивні сильні сторони і слабкі місця німецьких оборонних ліній.

Мобілізація та підтримка місцевого населення: Радянська влада здійснювала мобілізацію резервів, включаючи місцевих жителів, які були готові боротися проти німецького окупанта. Місцеве населення надавало інформацію про ворожі позиції та надавало підтримку радянським військам.

Повстання та партизанський рух: Українські повстанські групи та партизанські загони активно діяли проти нацистських окупантів, сприяючи просуванню радянських військ.

Погіршення стану німецьких військ: Після поразки під Сталінградом і втрати ініціативи війни, німецькі війська поступово ослаблювалися. Німецькі втрати у людях, техніці та ресурсах зростали, що сприяло радянському наступу.