Д̥а̥ю̥ 4̥0̥б̥а̥л̥л̥о̥в̥
П̥і̥д̥г̥о̥т̥у̥й̥т̥е̥ п̥р̥о̥е̥к̥т̥и̥ (п̥о̥в̥і̥д̥о̥м̥л̥е̥н̥н̥я̥) п̥р̥о̥ і̥с̥т̥о̥р̥і̥ю̥ к̥а̥л̥е̥н̥д̥а̥р̥я̥ а̥б̥о̥ с̥и̥с̥т̥е̥м̥и̥ л̥і̥т̥о̥ч̥и̥с̥л̥е̥н̥н̥я̥ р̥і̥з̥н̥и̥х̥ н̥а̥р̥о̥д̥і̥в̥
П̥і̥д̥г̥о̥т̥у̥й̥т̥е̥ п̥р̥о̥е̥к̥т̥и̥ (п̥о̥в̥і̥д̥о̥м̥л̥е̥н̥н̥я̥) п̥р̥о̥ і̥с̥т̥о̥р̥і̥ю̥ к̥а̥л̥е̥н̥д̥а̥р̥я̥ а̥б̥о̥ с̥и̥с̥т̥е̥м̥и̥ л̥і̥т̥о̥ч̥и̥с̥л̥е̥н̥н̥я̥ р̥і̥з̥н̥и̥х̥ н̥а̥р̥о̥д̥і̥в̥
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Ответ:
Початки історичної хронології і обчислення часу належать до найбільш ранніх явищ культури у слов'ян та інших народів. Їх пізнання й використання було життєвою (а водночас і господарською) потребою для мисливця, рибалки, згодом — хлібороба.
Первісні люди при визначенні часу найчастіше спиралися на лунарну (синодичну) систему лічби часу. (Вона для них була доступнішою і, мабуть, зрозумілішою для сприйняття.) Потім почали вивчати сонячну систему.
Пізніше ці системи стали підставою для обчислення часу, а отже, для його обліку і створення календаря, за яким жила і працювала первісна людина.