Відповідь:

може таке щось підійде

Мені Аделі Бухенбах здається ще досить молодою і гарною жінкою, тому що автор описує її так : «екстравагантна вродлива пані». У неї «чарівна», «неперевершена» посмішка. Вона гарно і елегантно одягнута. Мадам Бухенбах подобається чоловікам і знає про це, тому поводить себе манірно, загадково або як розніжене дівчисько.

На Івана Аделія дивиться «своїм найспокусливішим поглядом, у поліції  «навіть не дослухала старшого слідчого, чим його сильно образила..», на радощах  вимагає у свого імпресаріо Пандурського серед ночі : «Шампанського! Я хочу шампанського!». До Івана з перших хвилин знайомства звертається «моя радосте», «коханий», «ведмедю». Про власний затишний будинок  у центрі міста трішки зневажливо каже «Це моя нірка».

Не зважаючи на всю манірність і намагання бути спокусливою, в дійсності мадам Бухенбах досить прагматична, холодна, жорстка людина. Якщо щось її дратує або не відповідає її інтересам, то вона здатна влаштувати рознос підлеглим. В такі моменти Аделія змінюється навіть зовні: «очі холодно блиснули», у неї «кинджальний погляд».

Мадам Бухенбах не приховує від Івана Сили своєї матеріальної зацікавленості в ньому. Вона не соромиться уважно оцінювати «хлопчину з голови до ніг», не вважає непристойним «торкнутися пальчиком  його обличчя». Фактично вона  поводить себе як покупець, який прицінюється до товару. Хлопцеві мадам з «чарівною посмішкою» зізнається: «Тільки не подумайте, що я вас викупила з великої любові до штанги чи гірських ведмедів. Ні, коханий! Це чистий бізнес».

Пояснення: