Славне місто Полтава, де народився І. П. Котляревський, завжди мало тісні зв’язки з Запорозькою Січчю. Хлопчиком майбутній письменник бачив запорожців, спостерігав їхню поведінку, слухав перекази про відомих січовиків. У своїй “Енеїді” він звернувся до теми козацтва, що в той час досить активно розроблялася українськими поетами-романтиками, але змалював козацтво не в героїчному, а в гумористичному плані.

Перенісши героїв Вергілієвої “Енеїди” в українське середовище, автор змальовує у своєму творі запорозьке військо, тобто

троянців, і їх кошового отамана – Енея.

Вже з перших рядків поеми окреслюється образ Енея – моторного парубка і хлопця “хоч куди”, образ, що не справляє на читача позитивного враження:

Удавсь на всеє зле проворний,

Завзятіший од всіх бурлак.

Еней постає поганцем, який “мутив, як на селі москаль”, був заводіякою всіляких бешкетів. Вимальовується образ людини, що не думає “про завтра”, прагне веселого, безтурботного життя, Еней не цурається чарки, любить всмак попоїсти, до втоми погуляти, досхочу виспатись. Але в той же час він “ласкавий, гарний і проворний, і гострий, як на бритві сталь”,

вміє швидко сходитися с людьми, винахідливий і наділений дипломатичними здібностями.

Простота і щирість героя викликають у інших повагу до нього. Незважаючи на любов до розваг і пияцтва, Еней є вимогливим і розважливим отаманом, строгим, але справедливим. Він дбає про своїх троянців, а коли був поранений, його душа “коробилась”, “що Турн троянців так локшив”. У бою Еней хороший воїн і досвідчений керівник, що вміє організувати своє військо. Він ненавидить війну, бо”кдобру з натури склонний”.

Отже, бешкетник і “гультіпай” Еней водночас є мудрим полководцем, якому властиві почуття людяності і великодушності.

У приватному житті троянці зображуються пройдисвітами і розбишаками, невтомними на гулянках, з надмірним апетитом і любов’ю до випивки, але, як і їх ватажок, вони швидко зав’язують дружні стосунки, завжди знаходять вихід з скрутних ситуацій. Їм характерно нехтування багатством, презирство до болю і смерті; але вони високо цінують свою честь і свободу, є вірними товаришами. Так, Евріал говорить своєму побратимові Низу:

З тобою рад в огонь і в воду,

На сто смертей піду с тобою.

Троянці наділені неабиякою витривалістю, вони завжди перемагають ворога.

Іван Котляревський надав оригінального національного забарвлення образам Енея і троянців. В них поет відобразив характерні риси українського козацтва, а саме: мужність і волелюбність, оптимізм і доброзичливість, почуття гумору і єдність, готовність у будь-який момент прийти на допомогу.                                                              

Не дуже поняв....