Іван Богун – український військовий і державний діяч, козацький полководець часу Хмельниччини, полковник подільський, згодом — кальницький і паволоцький.
Іван Богун – загадкова постать в українській історії. Відомості про його життя до 1648 року дуже незначні і здебільшого є припущеннями, а не реальними історичними фактами.
За ствердженням дослідника Евгена Лятача Богун є козацько-шляхетського походження. Найімовірнішим роком народження називають 1618. Батько Івана – Федор був дрібним шляхтичем. Є деякі відомості про герб родини.
Відомостей про молоді роки Івана Богуна також мало. Припускають, що він вів звичайне життя реєстрового козака: брав участь у походах на турків і татар, у сутичках на кордоні з Московією.
З 1648 року Іван Богун стає одним із соратників гетьмана Хмельницького, бере активну участь у Визвольній війні українського народу. У «Реєстрі Війська Запорізького 1649 року» Богун значився серед козаків Чигиринського полку.1650 року за добрі організаторські здібності та військовий талант Іван Богун стає кальницьким полковником.
Брав участь у визначних битвах під Вінницею (березень 1651), під Берестечком (влітку 1651), під Монастирищем (березень 1653), у Молдавському поході (1653), Жванецькій облозі (1653), битвою під Охматовим (1655).
У численних боях виявив неабиякі здібності воєначальника. Був дуже розумним і далекоглядним, часто вдавався до хитрощів. Так, у битві під Вінницею під виглядом втечі заманив поляків на замерзлу річку, в якій попередньо прорубали ополонки і заховали їх, притрусивши соломою і снігом; у битві під Берестечком відволікав увагу поляків, поки Богдан Хмельницький з основною частиною війська відходив з поля бою; у битві під Монастирищем наказав половині свого війська переодягтись у татарський одяг, напавши з двох сторін на військо поляків, вони злякали їх і ті, подумавши, що козакам надійшло підкріплення, покинули поле бою; при захисті Уманської фортеці наказав вилити на стіні фортеці чимало літрів води так, що вона замерзла і здолати стіни фортеці було неможливо.
Іван Богун виступав проти миру з Річчю Посполитою (1649, 1651) та Московським царством (Переяславська угода 1654 року). Після смерті Богдана Хмельницького (1657) деякий час підтримував Івана Виговського, але 1658 року виступив проти підписання Гадяцького договору і разом з Іваном Сірком підняв народне повстання.
1662 року Івана Богуна взяли в ув’язнення поляки, але вже 1663 року його визволив Ян ІІ Казимир в обмін на похід на Лівобережну Україну. Проте 1664 року Богуна було звинувачено у зраді і розстріляно. Похований Іван Богун під Новгород-Сіверським
Отже, Іван Богун був одним з найкращих воєначальників часів Хмельниччини. Виявив себе як мудрий, хитрий, сміливий, принциповий воєначальник, який до останнього боронив інтереси свого народу
riinna
dimatimoshenko2611, да. Пожалуй, никто бы не стал заморачиваться, чтобы самостоятельно думать, освежать память. Зачем тратить время, если всё есть в свободном доступе интернета?)
dimatimoshenko2611
Так скорее всего цель вопроса заключается в том, что бы это был индевидуальный ответ или хотя бы как то отличался, не думаю что кто то бы хотел задавать вопрос который будет аналгичен такому же вопросу
dimatimoshenko2611
ожидать ответ такой же ответ который был в аналогичном вопросе*
riinna
А почему же тогда этот человек не воспользовался интернетом, а сразу написал сюда? Может он не хотел искать, а сразу получить ответ. Не хочется спорить. Уже ответ дан, ничего не изменишь. Что имеем, то имеем)
Answers & Comments
Verified answer
Історичний портрет Івана Богуна
Іван Богун – український військовий і державний діяч, козацький полководець часу Хмельниччини, полковник подільський, згодом — кальницький і паволоцький.
Іван Богун – загадкова постать в українській історії. Відомості про його життя до 1648 року дуже незначні і здебільшого є припущеннями, а не реальними історичними фактами.
За ствердженням дослідника Евгена Лятача Богун є козацько-шляхетського походження. Найімовірнішим роком народження називають 1618. Батько Івана – Федор був дрібним шляхтичем. Є деякі відомості про герб родини.
Відомостей про молоді роки Івана Богуна також мало. Припускають, що він вів звичайне життя реєстрового козака: брав участь у походах на турків і татар, у сутичках на кордоні з Московією.
З 1648 року Іван Богун стає одним із соратників гетьмана Хмельницького, бере активну участь у Визвольній війні українського народу. У «Реєстрі Війська Запорізького 1649 року» Богун значився серед козаків Чигиринського полку.1650 року за добрі організаторські здібності та військовий талант Іван Богун стає кальницьким полковником.
Брав участь у визначних битвах під Вінницею (березень 1651), під Берестечком (влітку 1651), під Монастирищем (березень 1653), у Молдавському поході (1653), Жванецькій облозі (1653), битвою під Охматовим (1655).
У численних боях виявив неабиякі здібності воєначальника. Був дуже розумним і далекоглядним, часто вдавався до хитрощів. Так, у битві під Вінницею під виглядом втечі заманив поляків на замерзлу річку, в якій попередньо прорубали ополонки і заховали їх, притрусивши соломою і снігом; у битві під Берестечком відволікав увагу поляків, поки Богдан Хмельницький з основною частиною війська відходив з поля бою; у битві під Монастирищем наказав половині свого війська переодягтись у татарський одяг, напавши з двох сторін на військо поляків, вони злякали їх і ті, подумавши, що козакам надійшло підкріплення, покинули поле бою; при захисті Уманської фортеці наказав вилити на стіні фортеці чимало літрів води так, що вона замерзла і здолати стіни фортеці було неможливо.
Іван Богун виступав проти миру з Річчю Посполитою (1649, 1651) та Московським царством (Переяславська угода 1654 року). Після смерті Богдана Хмельницького (1657) деякий час підтримував Івана Виговського, але 1658 року виступив проти підписання Гадяцького договору і разом з Іваном Сірком підняв народне повстання.
1662 року Івана Богуна взяли в ув’язнення поляки, але вже 1663 року його визволив Ян ІІ Казимир в обмін на похід на Лівобережну Україну. Проте 1664 року Богуна було звинувачено у зраді і розстріляно. Похований Іван Богун під Новгород-Сіверським
Отже, Іван Богун був одним з найкращих воєначальників часів Хмельниччини. Виявив себе як мудрий, хитрий, сміливий, принциповий воєначальник, який до останнього боронив інтереси свого народу