Я–українка. У своїй країні я відчуваю себе вільною та незалежною. Мої батьки повчали мене розуміти гідність і національну гордість. Відчуваю себе повноцінним членом українського народу, від якого залежить майбутнє моєї країни. Моя мова – українська, і я прагну зберегти і розвивати її, бо це частина мого національного духу. Мені дуже важливо бачити, що Україна розвивається як держава, стає сильнішою і більш привабливою для своїх громадян і іноземних гостей. Я–українка і пишаюся тим, що належу до цієї великої, могутньої та незалежної країни.
lukashenkov1997
У реченні "Я–українка. У своїй країні я відчуваю себе вільною та незалежною" є два речення, які розділені крапкою.
У першому реченні "Я–українка" наголошується на підметі, який є окремим словом.
У другому реченні "У своїй країні" - вводне слово, виражене прислівником місця, яке відокремлюється комою.
Отже, друге речення складається з одного головного та двох залежних членів:
lukashenkov1997
"я відчуваю себе" - головне речення; "в своїй країні" - залежний член речення - прикметникове визначення місця; "вільною та незалежною" - залежний член речення - прикметникове визначення присудка. Отже, в цьому тексті є два речення, один вставний елемент та три залежних члена.
Я, українка, є представницею народу, який має багату історію та культуру, а також важку долю. У своєму житті я дізналась про це більше, ніж хотіла б, але це тільки зміцнює мою гордість за своїх співвітчизників.
Якщо ми зможемо зібратись разом і покласти всі наші зусилля, то зможемо змінити нашу країну на краще. Я вірю, що це можливо, адже наші люди дуже сильні та стійкі, і не раз вже доводили свою силу та волю до перемоги.
Незважаючи на всі труднощі та перешкоди, які стоять на нашому шляху, ми повинні продовжувати йти вперед та боротись за свої права і свободу. Ми маємо бути сильними та впевненими у своїх силах, щоб досягти наших цілей та мрій.
Однак, якщо ми хочемо змінити свою країну, нам потрібно починати з себе. Якщо я буду звертати увагу на свої дії та вчинки, і буду намагатись робити кожен день краще, то це може стати прикладом для інших, і разом ми зможемо змінити своє оточення.
Хоча укранський народ має своїх героїв та перемоги, але ми також стикаємось зі складними викликами та проблемами, які потрібно вирішувати. Наприклад, корупція та недбалість чиновників щодо нашого благополуччя і майбутнього. Тому ми повинні бути готовими взяти на себе відповідальність та діяти, щоб змінити ситуацію на краще.
Якщо не будемо діяти, наша країна не зможе досягти свого потенціалу та стати міцним та процвітаючим народом. Тому ми повинні діяти, підтримувати один одного та вірити в свої сили.
Якщо б ми не були свідомими своїх корінів та не поважали наші традиції, ми б не могли бути сильним народом зі своєю унікальною культурою.
Отже, як українка, я вірю в потенціал нашої країни та нашого народу. Ми повинні діяти та змінювати світ навколо нас, починаючи з самих себе. Незважаючи на труднощі та перешкоди, ми повинні бути готові до боротьби за нашу свободу та майбутнє. Я вірю, що разом ми зможемо досягти успіху та зробити нашу країну кращою для наших нащадків.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
Объяснение:
Я–українка. У своїй країні я відчуваю себе вільною та незалежною. Мої батьки повчали мене розуміти гідність і національну гордість. Відчуваю себе повноцінним членом українського народу, від якого залежить майбутнє моєї країни. Моя мова – українська, і я прагну зберегти і розвивати її, бо це частина мого національного духу. Мені дуже важливо бачити, що Україна розвивається як держава, стає сильнішою і більш привабливою для своїх громадян і іноземних гостей. Я–українка і пишаюся тим, що належу до цієї великої, могутньої та незалежної країни.
ПОСТАВЬ ЛАЙК,ПЖ
У першому реченні "Я–українка" наголошується на підметі, який є окремим словом.
У другому реченні "У своїй країні" - вводне слово, виражене прислівником місця, яке відокремлюється комою.
Отже, друге речення складається з одного головного та двох залежних членів:
"в своїй країні" - залежний член речення - прикметникове визначення місця;
"вільною та незалежною" - залежний член речення - прикметникове визначення присудка.
Отже, в цьому тексті є два речення, один вставний елемент та три залежних члена.
Ответ:
Я, українка, є представницею народу, який має багату історію та культуру, а також важку долю. У своєму житті я дізналась про це більше, ніж хотіла б, але це тільки зміцнює мою гордість за своїх співвітчизників.
Якщо ми зможемо зібратись разом і покласти всі наші зусилля, то зможемо змінити нашу країну на краще. Я вірю, що це можливо, адже наші люди дуже сильні та стійкі, і не раз вже доводили свою силу та волю до перемоги.
Незважаючи на всі труднощі та перешкоди, які стоять на нашому шляху, ми повинні продовжувати йти вперед та боротись за свої права і свободу. Ми маємо бути сильними та впевненими у своїх силах, щоб досягти наших цілей та мрій.
Однак, якщо ми хочемо змінити свою країну, нам потрібно починати з себе. Якщо я буду звертати увагу на свої дії та вчинки, і буду намагатись робити кожен день краще, то це може стати прикладом для інших, і разом ми зможемо змінити своє оточення.
Хоча укранський народ має своїх героїв та перемоги, але ми також стикаємось зі складними викликами та проблемами, які потрібно вирішувати. Наприклад, корупція та недбалість чиновників щодо нашого благополуччя і майбутнього. Тому ми повинні бути готовими взяти на себе відповідальність та діяти, щоб змінити ситуацію на краще.
Якщо не будемо діяти, наша країна не зможе досягти свого потенціалу та стати міцним та процвітаючим народом. Тому ми повинні діяти, підтримувати один одного та вірити в свої сили.
Якщо б ми не були свідомими своїх корінів та не поважали наші традиції, ми б не могли бути сильним народом зі своєю унікальною культурою.
Отже, як українка, я вірю в потенціал нашої країни та нашого народу. Ми повинні діяти та змінювати світ навколо нас, починаючи з самих себе. Незважаючи на труднощі та перешкоди, ми повинні бути готові до боротьби за нашу свободу та майбутнє. Я вірю, що разом ми зможемо досягти успіху та зробити нашу країну кращою для наших нащадків.