Ответ:

Зраділи греки, що скінчено їхнє довге плавання. Та коли наблизилися вони до берегів, то побачили, що їх чекало вже сильне військо троянців під проводом Гектора, могутнього сина старого царя Трої Пріама. Бачили всі герої, що загине той, хто перший ступить на троянський берег. Серед них був і герой Протесилай, він прагнув подвигів і готовий був першим зіскочити на берег і почати бій з троянцями. Але не зважувався він тому, що знав провіщення: загинути має той з греків, хто перший торкнеться ногою троянської землі. Знав це провіщення і Одіссей. І ось, щоб повести за собою героїв, але самому не загинути, Одіссей кинув на берег свій щит і спритно стрибнув на нього з корабля. Протесилай бачив, що Одіссей зіскочив на берег, але він не бачив, що скочив Одіссей не на троянську землю, а на свій щит. Протесилай вирішив, що один з греків уже ступив перший на троянську землю. Жадоба подвигів охопила Протесилая.  Скочив з корабля на берег Протесилай і кинувся на ворогів. Потряс своїм важким списом великий Гектор і на смерть уразив юного Протесилая. Він перший пролив свою кров на троянську землю. Греки дружно кинулися з кораблів на ворога. Закипів кривавий бій, подалися троянці, кинулися тікати й заховалися за неприступними мурами Трої. На другий день було укладено між греками і троянцями перемир’‎я, щоб підібрати загиблих воїнів і поховати їх. Поховавши всіх убитих, греки заходилися лаштувати укріплений табір.

Коли табір греків було опоряджено й укріплено, греки послали до Трої царя Менелая і хитромудрого Одіссея для перемов з троянцями. (...) Довідавшись про прибуття послів, Пріам скликав народні збори, щоб обговорити домагання Менелая. Прийшли на збори всі троянці та Менелай з Одіссеєм. Менелай у короткій, сильній промові зажадав, щоб повернули йому троянці дружину його Єлену і всі скарби, викрадені Парісом. Після Менелая говорив Одіссей. Заслухалися троянці чудової промови мудрого царя Ітаки. Він переконував троянців задовольнити вимоги Менелая. Народ троянський ладен був уже погодитися на всі домагання Менелая. Адже й сама прекрасна Єлена розкаялася у своєму необачному вчинку і шкодувала, що покинула дім героя-чоловіка заради Паріса. (...) Однак не хотіли миру з греками сини Пріама, і насамперед, звісно, Паріс. Невже змусять його віддати Єлену? Невже заберуть у нього всю його здобич? Він не хотів скоритися народному рішенню, а його підтримували в цьому брати. (...)Тут устав троянський провісник Гелен, Пріамів син, і сказав, щоб не боялися троянці війни з греками - боги обіцяють Трої свою допомогу. Повірили троянці Геленові. Вони відмовилися задовольнити домагання Менелая. Посли греків змушені були ні з чим покинути Трою. Тепер мала початися кровопролитна боротьба троянців із греками.Замкнулися троянці в неприступній Трої; навіть Гектор не насмілився покидати місто. А греки почали облогу. Вони тричі намагалися здобути штурмом Трою, але це їм не вдавалося. Тоді греки почали руйнувати околиці Трої і завойовували всі міста, які були в союзі з Троєю. Греки ходили на них походами суходолом і морем. У всіх цих походах особливо відзначився великий Ахілл. (...) Чимало горя довелося зазнати троянцям за дев’‎ять років облоги Трої. Багатьох героїв, що загинули в бою, довелося їм оплакувати. Але найтяжчий, десятий рік, був попереду. Попереду було й найбільше горе - падіння Трої.