Ответ:

Объяснение:

Школа й шкільні стосунки – особлива тема

повісті. Тут є бешкетування дітей, але є й мудра вчителька, яка все розуміє і яка під час війни намагалася дати хоча б трішки співчуття і радості дітям та

їхнім мамам. Школа в умовах війни формує зовсім

інший тип стосунків – більш людяних і добрих.

Учителька повісила карту Європи перед учнями:

«Такий вигляд мала Європа перед війною. Я хочу,

щоб ви це запам’ятали, хоч би як воно все закінчилося…».

У повісті фактично дві любовні лінії: перша – це

мама і тато Фреда; друга – Фред і Ельса. Фред сумнівається, переживає, вагається, страждає від першого кохання… Ельса має сильні м’язи порівняно з

ним, але Фредові байдуже, бо він кохає цю дівчинку

і захищає її як може.

Кульмінаційний момент дитячого кохання –

заступництво Фреда за Ельсу, коли Конрад її образив. Фред навіть постраждав, у нього тече кров з

носа, а Ельса лікує його снігом… Фред потім буде

говорити, що в нього «незначна воєнна травма».

Оскар, який був присутній при цій сцені, пішов у

справах: «Справжній друг завжди відчуває, коли

треба йти». Оскар ішов і насвистував «Рудольфа з

червоною пикою». Це популярна американська різдвяна пісня «Rudolph, the Red-Nosed Reindeer».

Створена в 1949 р. Джонні Марксом на вірші

Роберта Мея. Стала дуже популярною у виконанні

Джина Отрі. У 1985 р. ця пісня прийнята в Зал слави

премії «Греммі».

Фінал цієї різдвяної повісті У. Старка щасливий.

На Різдво, коли Фред і мама святкували, несподівано приїхав тато, і це створило справжнє ДИВО

РІЗДВА. Тато дізнається, що мама чекає дитину.

«Потім він приніс свої черевики, у яких завжди танцював, почистив їх і завів патефон. Коли Фред Астер

почав співати, тато запросив маму на танець…»

А Фред дивиться у люстерко, яке йому подарувала Ельса: «Ти побачиш в ньому того, кого люблю».

«А потім був дзвінок він Ельси…

– Агов? Де ти? – спитала вона.

– I`m in Heaven, – відповів я. – Це означає: Я в

небі.

Та я знаю, – відповіла Ельса. – Побачимося

завтра?

А чом би й ні, – відповів я, а тато й мама все танцювали біля ялинки…»