Відповідь:
Якщо я зрозуміла правильно

Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси

Не лічу слів. Даю без міри ніжність.

А може, в цьому й є моя сміливість:

Палити серце в хуртовині сніжній,

Купати душу у холодній зливі.

Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про себе? Чи може, це – її своєрідний звіт перед нами, перед суспільством?

Як на мене, то вірш цей можна ще порівняти з ліричною піснею душі…

Але, якщо навіть погодитися

з усіма цими припущеннями, не можна не помітити найважливішого: на ньому стоїть адреса – “Сучасникам”. А це значить, що слова вірша звернені до кожної людини, що була сучасником поетки, і до сьогоднішніх сучасників, наших з вами. І тоді приходить розуміння, що у рядках цієї поезії зашифрований заповіт людини, яка знесла на абсолютно добровільну Голгофу неймовірний тягар національної долі – підкреслений український патріотизм і утримала його. Як на початку XX століття – Леся Українка…

Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,

Та там, де треба, – я тверда й сувора.

О краю мій, моїх ясних привітів

Не

діставав від мене жодний ворог.

У цьому зізнанні – величний і водночас важкий життєвий шлях дочки України, яка, поєднавши сталь і ніжність у серці й поезії, окреслила перед сучасниками, минулими, сьогоднішніми і майбутніми, поняття щирого, а не плакатного патріотизму. Я часто поруч з її ім’ям читаю слово “самопожертва”. Думаю, сама вона мало замислювалася над таким символом її життя.

Найважливішим для Олени Теліги було прагнення донести і показати співвітчизникам істинну любов до Батьківщини, пробудити і їх серцях такі ж почуття, наповнити їх серця бажанням присвятити своє життя Україні.

Тому вірш “Сучасникам” є моральним заповітом кожному українцю.

Пояснення: