45. Уява, спрямована в майбутнє, у перспективу життя й діяльності людини, — це:

а) сон;

б) фантазування;

в) ілюзія;

г) мрія.

46. Уявлення — це:

а) відображення в мозку людини образів предметів і явищ об’єктивної дійсності, які людина сприймала раніше, але не сприймає на даний момент;

б) відображення у мозку людини образів предметів і явищ об’єктивної дійсності, які людина ніколи не сприймала і не сприймає;

в) відображення у мозку людини образів предметів і явищ об’єктивної дійсності внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуття;

г) відображення у мозку людини образів предметів і явищ об’єктивної дійсності внаслідок їх повторного сприймання.

47. Уява, спрямована в майбутнє, у перспективу життя і діяльності людини, — це:

а) сон;

б) фантазування;

в) ілюзія;

г) мрія.

48. У фантастичних образах відображуються:

а) потреби, почуття, настрої, бажання, симпатії й антипатії людини;

б) прагнення передбачити майбутнє;

в) прагнення пояснити незрозуміле;

г) прагнення перетворити дійсність.

49. Такі характеристики уяви, як-от: обмеженість, скутість сприймання, відсутність оперування предметами-замінниками, відтворювальний і мимовільний характер — притаманні такому віковому періодові людини:

а) підлітковому;

б) ранньому дитячому;

в) молодшому шкільному;

г) юнацькому.

50. Відтворювальну уяву дитини можна розвивати за допомогою:

а) гри, вирішення проблемних ситуацій;

б) дослідницької діяльності;

в) дослідницької діяльності, гри, вирішення проблемних ситуацій;

г) сприймання (зокрема художніх творів).