Відповідь:ось....



1. Схожі тим що вони обидва є частинами мови і можуть виступати підметами;

Відмінною тим що відповідають на різні питання й вказують на різні явища.

2. Якісні прикметники відповідають на питання який?, яка?, яке? які? та мають ступені порівняння, називають ознаки предметів, що сприймаються через відчуття.

   Відносні прикметники відповідають на питання який?, яка?, яке? які?, але не мають ступенів порівняння, називають ознаку через відношення до предмета.

   Присвійні прикметники відповідають на питання чий?,чия?,чиє?,чиї? називають ознаку за належністю предмета кому-небудь.  

3. Вищий ступінь порівняння прикметників твориться звичайно за допомогою суфіксів -іш- або -ш-, які додаються до основи перед закінченням: теплий — тепліший, щирий — щиріший; молодий — молодший, дешевий — дешевший. Іноді для цього використовують слова більш, менш: більш розвинений, менш світлочутливий.

4.  Короткі: повен, ясен, срібен, красен, зелен. Повні нестягнені форми:гарная, дивная, розумнеє, сміливії, красивеє. Форми цих прикметників вживаються у художньому стилі, у текстах поетичних творів, а також у піснях.

5. До твердої групи належать прикметники з основою на твердий приголосний: смачний,близький,гарячий,чужий,короткий,зелений і тд.

До м'якої групи належать прикметники з основою на м'який приголосний: крайній,безкраїй,синій,давній,ранній і тд.

Ось приклади:

Зелений (тверда група)                                                           

Н зелений

Р зеленого

Д зеленого

Зн зелений

Ор зеленим

М зеленому

Синій(М'яка група)

Н синій

Р синього

Д синьому

Зн синій

Ор синім

М синім

6. Суфікс -ов- пишемо в іменниках дощовий, ґрунтовий (наголос на закінченні), полиновий (прикметник, утворений від іменника з основою на твердий приголосний). Суфікс -єв- пишемо в прикметнику алюмінієвий (після й).

7. Не з прикметниками пишеться окремо: 1. Якщо є протиставляення чи заперечення у реченнi: не великий, а маленький. 2. Якщо прикметники мають пояснювальнi слова з нi, далеко, аж нiяк, зовсiм: зовсiм не приємний, нiкому не вiдомий.

8. Буквосполучення -нн- пишеться

У випадках, коли твірна основа прикметника закінчується іншим звуком, подвоєння н не відбувається: дерево – дерев'яний. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-, -анн-, коли прикметник указує на найвищу міру ознаки. Наприклад: здоровенний, нескінченний. АЛЕ: нежданий, шалений, жаданий

9.Через дефіс пишуться складні прикметники, якщо:

• вони утворені від рівноправних слів і між ними можна поставити сполучник і: трамвайно-тролейбусний (трамвайний і тролейбусний), російсько-український (російський і український); ВИНЯТКИ: глухонімий, зловорожий, хитромудрий;

• вони означають відтінки кольорів і смаків: світло-зелений, гірко-солоний; ВИНЯТКИ: жовтогарячий, червоногарячий.

• вони утворені того самого слова, поєднанням синонімічних слів або слів із тим самих коренем: синій-синій, мудрий-премудрий;

• першою частиною є військово-, воєнно-: військово-морський, воєнно-історичний; ВИНЯТКИ іменники: військовозобов’язаний, військовополонений, військовослужбовець.

Складні прикметники пишуться разом, якщо вони утворені від словосполучень (можна поставити питання від одного слова до іншого. Наприклад: лівобережний (берег який? лівий), сільськогосподарський (господарство яке? сільське).

10. Прикметники є прикрасою віршів, піднімають настрій, роблять мовлення більш змістовним, виразним, образним.

Пояснення: