У повісті Валер’яна Підмогильного «Місто» Степан Радченко постає простодушним селянином, зачарованим блиском вогнів міста та сучасністю. Хоча наївність і невинність персонажа може бути симпатичною, не бажано брати його як приклад для наслідування.
По-перше, відсутність у Степана критичного мислення та сліпа віра у визначні пам’ятки міста спонукають його приймати неправильні рішення. Він потрапляє на шахрайство і втрачає всі свої гроші, що залишає його безпорадним у незнайомому оточенні. Така довірливість і відсутність обережності можуть бути згубними в реальному світі, де потрібно бути пильним і обережним.
По-друге, характер Степана недостатньо розвинений, щоб забезпечити чіткий набір цінностей чи принципів, які можна наслідувати. Він є статичним персонажем, який не зазнає значного особистісного зростання чи змін протягом історії. Навпаки, добре розвинений і близький характер повинен мати недоліки, проблеми та внутрішні конфлікти, які вирішуються шляхом особистого розвитку та зростання.
Підсумовуючи, історія Степана — це повчання про небезпеку сліпого слідування своїм бажанням без належного розуміння наслідків. Це не історія, яка пропагує сліпо слідувати за своїми мріями чи бажаннями без належного планування чи підготовки.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
У повісті Валер’яна Підмогильного «Місто» Степан Радченко постає простодушним селянином, зачарованим блиском вогнів міста та сучасністю. Хоча наївність і невинність персонажа може бути симпатичною, не бажано брати його як приклад для наслідування.
По-перше, відсутність у Степана критичного мислення та сліпа віра у визначні пам’ятки міста спонукають його приймати неправильні рішення. Він потрапляє на шахрайство і втрачає всі свої гроші, що залишає його безпорадним у незнайомому оточенні. Така довірливість і відсутність обережності можуть бути згубними в реальному світі, де потрібно бути пильним і обережним.
По-друге, характер Степана недостатньо розвинений, щоб забезпечити чіткий набір цінностей чи принципів, які можна наслідувати. Він є статичним персонажем, який не зазнає значного особистісного зростання чи змін протягом історії. Навпаки, добре розвинений і близький характер повинен мати недоліки, проблеми та внутрішні конфлікти, які вирішуються шляхом особистого розвитку та зростання.
Підсумовуючи, історія Степана — це повчання про небезпеку сліпого слідування своїм бажанням без належного розуміння наслідків. Це не історія, яка пропагує сліпо слідувати за своїми мріями чи бажаннями без належного планування чи підготовки.