Роман “Бесы” принадлежит к числу наиболее сложных и спорных произведений Достоевского. В романе, несомненно, отражены реальные проблемы русской жизни 70-х годов, но дают себя знать и памфлетность, прямая недоброжелательность к русскому революционному движению.
После того как стало известно чудовищное преступление группы анархиста С. Г. Нечаева, убившей одного из своих соратников, заподозренного в измене, Достоевский с лихорадочной быстротой принимается за работу над романом, в котором он намеревался заклеймить “нигилистов”.
Писатель не скрывал, что ставит перед собой тенденциозную цель, “хотя бы погибла при этом моя художественность”, как писал он в одном из писем того периода. “Не-чаевщина” была осуждена Марксом и Энгельсом, против нее выступили и русские революционеры-народники. Но Достоевский воспринимал конкретный случай как нечто характерное для самой сути революционной теории и практики.
В “Бесах” есть выразительные сатирические зарисовки бюрократического общества (губернатор фон Лембке и его супруга), весьма иронически изображены
либералы 40-х годов – писатель Кармазинов, Степан Верховенский. Писатель считал, что поколение “отцов” во многом виновато в грехах “детей”, в наибольшей степени удалившихся от народной правды. Это в первую очередь Николай Ставрогин с присущим ему демоническим началом.
Перевод на укр:
Твір за романом Достоєвського "Біси"
Роман “Біси” належить до найскладніших і спірних творів Достоєвського. У романі, безсумнівно, відбито реальні проблеми російського життя 70-х, але дають себе знати і памфлетність, пряма недоброзичливість до російського революційного руху.
Після того як став відомий жахливий злочин групи анархіста С.Г.
Письменник не приховував, що ставить собі тенденційну мету, “хоча загинула у своїй моя художність”, як писав він у одному з листів періоду. "Не-чаевщина" була засуджена Марксом та Енгельсом, проти неї виступили і російські революціонери-народники. Але Достоєвський сприймав конкретний випадок як щось характерне для самої суті революційної теорії та практики.
У “Бісах” є виразні сатиричні замальовки бюрократичного суспільства (губернатор фон Лембке та його чоловіка), вельми іронічно зображені
ліберали 40-х років – письменник Кармазінов, Степан Верховенський. Письменник вважав, що покоління “батьків” багато в чому винне у гріхах “дітей”, які найбільше віддалилися від народної правди. Це насамперед Микола Ставрогін із властивим йому демонічним початком.
Answers & Comments
Ответ: Сочинение по роману Достоевского “Бесы”
Роман “Бесы” принадлежит к числу наиболее сложных и спорных произведений Достоевского. В романе, несомненно, отражены реальные проблемы русской жизни 70-х годов, но дают себя знать и памфлетность, прямая недоброжелательность к русскому революционному движению.
После того как стало известно чудовищное преступление группы анархиста С. Г. Нечаева, убившей одного из своих соратников, заподозренного в измене, Достоевский с лихорадочной быстротой принимается за работу над романом, в котором он намеревался заклеймить “нигилистов”.
Писатель не скрывал, что ставит перед собой тенденциозную цель, “хотя бы погибла при этом моя художественность”, как писал он в одном из писем того периода. “Не-чаевщина” была осуждена Марксом и Энгельсом, против нее выступили и русские революционеры-народники. Но Достоевский воспринимал конкретный случай как нечто характерное для самой сути революционной теории и практики.
В “Бесах” есть выразительные сатирические зарисовки бюрократического общества (губернатор фон Лембке и его супруга), весьма иронически изображены
либералы 40-х годов – писатель Кармазинов, Степан Верховенский. Писатель считал, что поколение “отцов” во многом виновато в грехах “детей”, в наибольшей степени удалившихся от народной правды. Это в первую очередь Николай Ставрогин с присущим ему демоническим началом.
Перевод на укр:
Твір за романом Достоєвського "Біси"
Роман “Біси” належить до найскладніших і спірних творів Достоєвського. У романі, безсумнівно, відбито реальні проблеми російського життя 70-х, але дають себе знати і памфлетність, пряма недоброзичливість до російського революційного руху.
Після того як став відомий жахливий злочин групи анархіста С.Г.
Письменник не приховував, що ставить собі тенденційну мету, “хоча загинула у своїй моя художність”, як писав він у одному з листів періоду. "Не-чаевщина" була засуджена Марксом та Енгельсом, проти неї виступили і російські революціонери-народники. Але Достоєвський сприймав конкретний випадок як щось характерне для самої суті революційної теорії та практики.
У “Бісах” є виразні сатиричні замальовки бюрократичного суспільства (губернатор фон Лембке та його чоловіка), вельми іронічно зображені
ліберали 40-х років – письменник Кармазінов, Степан Верховенський. Письменник вважав, що покоління “батьків” багато в чому винне у гріхах “дітей”, які найбільше віддалилися від народної правди. Це насамперед Микола Ставрогін із властивим йому демонічним початком.
Объяснение: :)