ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА ЦЕ ДУЖЕ СРОЧНО!
Фермопільська битва Хто брав участь у битві? Що мотивувало воїнів? Чому саме таким був результат битви?

486 р. до н. е. помер Дарій, і царем став його син Ксеркс. 480 р. до н. е. він посунув на територію сучасної Греції величезну армію — 150 тис. воїнів і 800 кораблів, які рухалися уздовж берега. Було зведено три грандіозні споруди: два мости через Геллеспонт та канал через мис Афон, щоб оминути те страшне місце, де 492 р. до н. е. потонули перські кораблі. Коли один з мостів знесло сильною течією, Ксеркс наказав стратити будівельників. Потім 10 тис. «безсмертних» (так називали гвардію царя) почали різками шмагати Геллеспонт. Ксеркс вважав себе не тільки царем людей, але й повелителем природи. На армію Ксеркса вже чекали. Талановитий державний афінський діяч, архонт Фемістокл зробив дуже багато для утворення між містами-полісами. До союзу увійшов 31 поліс . Щоб до союзу приєдналася Спарта, Фемістокл навіть поступився командуванням. Але серед жителів Балканського півострова знайшлись зрадники. Фессалійські общини перейшли на бік персів, а тому було вирішено затримати персів у вузькій Фермопільській ущелині для того, щоб виграти час і зібрати основні сили. Туди відрядили 7 тис. воїнів на чолі зі спартанським царем Леонідом. 7 тисяч проти 150 тисяч! Здавалось, що перські війська одразу переможуть невеликий загін спартанського царя. Але 4 дні кращі сили персів не могли здолати жителів Еллади . Був момент, коли перські воїни відмовились йти у чергову атаку. Тоді Ксеркс наказав гнати їх батогами. І невідомо, чим закінчилася б ця битва, якби не знайшовся зрадник з числа фессалійців. Він показав персам гірську стежку, що вела в обхід ущелини. Коли Леонід дізнався про це, то наказав воїнам відходити для з’єднання з основними силами. Сам цар і 300 спартанців залишились на місці, бо їхні військові закони забороняли відступати. Усі вони (окрім двох) загинули. Пізніше на місці битви було поставлено пам’ятник, на якому написано: «О, перехожий! Скажи там, у Спарті, її громадянам: тут ми всі лежимо, вірні законам батьків».​