Перші форми страхування було виявлено за дві тисячі років до нашої ери в законах вавилонського царя Хаммурапі (1792-1750 р. до н.ери, територія теперішнього Іраку), які передбачали укладання угоди між учасниками торгового каравану про те, щоб завдані збитки, яких зазнає будь-хто в дорозі від різних небезпек, розподілялися між усіма учасниками.
Результати аналізу історичних та літературних джерел свідчить, що у своєму розвитку страхування пройшло три етапи:
· 1 етап – античне страхування, яке виникло за 2 тисячоліття до н.е. в Древній Греції, Єгипті, Древньому Римі, Індії;
· II етап - середньовічне (гільдійсько-цехове) страхування ( Х - XIV ст.);
· III етап - страхування в епоху капіталізму ( XIV ст. - до нашого часу).
Основними формами організації античного страхування були: взаємне страхування та страхування на основі регулярних платежів.
У галузі мореплавства знайдено угоди про взаємний розподіл збитків від аварії корабля та інших небезпек між купцями на берегах Перської затоки, у Фінікії. Є відомості про те, що у Стародавній Греції існували угоди купців-піратів щодо питань розподілу доходів від торгово-розбійницьких операцій та розподілу збитків від морських небезпек, пов'язаних із цими операціями.
Прийнято вважати, що найрозвинутішим, порівняно з іншими народами, взаємне страхування у постійних організаціях статутного типу було у Стародавньому Римі.
Середньовічне страхування набуло широкого розповсюдження в Англіі ( Х - XI ст.), Німеччинні ( XI - XII ст.), Даніі (XII ст.) в купецьких гільдіях та ремісничих цехах.
Середньовічне страхування порівняно з античним відрізнялось широким страховим забезпеченням. Перелік страхових випадків, які сформувалися в результаті конкретизації страхової взаємодопомоги, охоплював майже всі їх види, які властиві сучасному майновому та особовому страхуванню.
Страхування в епоху капіталізму набуло комерційного характеру. Специфічна ознака буржуазного страхування - цілеспрямування на отримання прибутку.
У XVII ст. виникло перше страхове товариство в галузі морського страхування у Франції (1686 р., Париж). Також почали страхуватися від вогню та пожеж.
На початку XVIII ст. в Англії виникло комерційне страхування життя, яке використовувало найновіші на той час досягнення статистики та математики. У той же час широко використовували сільськогосподарське страхування: страхування посівів від градобиття та страхування худоби.
Страхування від нещасних випадків виникло в середині XIX ст. в Англії у зв'язку з будівництвом залізниці.
На початку 60-х років XVIII ст. на Заході налічувалося близько 100 видів майнового та особистого страхування. Так, в 1706 р. було створено перше товариство страхування життя.
Розвиток економіки у XVIII - XX ст. породив ще більшу потребу як у страхуванні життя, особливо від нещасних випадків, інвалідності, хвороби, так і у страхуванні майна на випадок пожежі, вибуху.
З другої половини XIX ст. починається новий етап у розвитку страхування, який характеризується появою соціального страхування, участю держави у страхуванні.
Наприкінці XIX століття у всіх країнах розпочинається формування і розвиток страхового ринку. В цей же період виникають компанії із страхування майна. Проте вони укріпилися вже в XX столітті, яке характеризувалося інтенсивним розвитком усіх форм і видів страхування.
Answers & Comments
Ответ:
Перші форми страхування було виявлено за дві тисячі років до нашої ери в законах вавилонського царя Хаммурапі (1792-1750 р. до н.ери, територія теперішнього Іраку), які передбачали укладання угоди між учасниками торгового каравану про те, щоб завдані збитки, яких зазнає будь-хто в дорозі від різних небезпек, розподілялися між усіма учасниками.
Результати аналізу історичних та літературних джерел свідчить, що у своєму розвитку страхування пройшло три етапи:
· 1 етап – античне страхування, яке виникло за 2 тисячоліття до н.е. в Древній Греції, Єгипті, Древньому Римі, Індії;
· II етап - середньовічне (гільдійсько-цехове) страхування ( Х - XIV ст.);
· III етап - страхування в епоху капіталізму ( XIV ст. - до нашого часу).
Основними формами організації античного страхування були: взаємне страхування та страхування на основі регулярних платежів.
У галузі мореплавства знайдено угоди про взаємний розподіл збитків від аварії корабля та інших небезпек між купцями на берегах Перської затоки, у Фінікії. Є відомості про те, що у Стародавній Греції існували угоди купців-піратів щодо питань розподілу доходів від торгово-розбійницьких операцій та розподілу збитків від морських небезпек, пов'язаних із цими операціями.
Прийнято вважати, що найрозвинутішим, порівняно з іншими народами, взаємне страхування у постійних організаціях статутного типу було у Стародавньому Римі.
Середньовічне страхування набуло широкого розповсюдження в Англіі ( Х - XI ст.), Німеччинні ( XI - XII ст.), Даніі (XII ст.) в купецьких гільдіях та ремісничих цехах.
Середньовічне страхування порівняно з античним відрізнялось широким страховим забезпеченням. Перелік страхових випадків, які сформувалися в результаті конкретизації страхової взаємодопомоги, охоплював майже всі їх види, які властиві сучасному майновому та особовому страхуванню.
Страхування в епоху капіталізму набуло комерційного характеру. Специфічна ознака буржуазного страхування - цілеспрямування на отримання прибутку.
У XVII ст. виникло перше страхове товариство в галузі морського страхування у Франції (1686 р., Париж). Також почали страхуватися від вогню та пожеж.
На початку XVIII ст. в Англії виникло комерційне страхування життя, яке використовувало найновіші на той час досягнення статистики та математики. У той же час широко використовували сільськогосподарське страхування: страхування посівів від градобиття та страхування худоби.
Страхування від нещасних випадків виникло в середині XIX ст. в Англії у зв'язку з будівництвом залізниці.
На початку 60-х років XVIII ст. на Заході налічувалося близько 100 видів майнового та особистого страхування. Так, в 1706 р. було створено перше товариство страхування життя.
Розвиток економіки у XVIII - XX ст. породив ще більшу потребу як у страхуванні життя, особливо від нещасних випадків, інвалідності, хвороби, так і у страхуванні майна на випадок пожежі, вибуху.
З другої половини XIX ст. починається новий етап у розвитку страхування, який характеризується появою соціального страхування, участю держави у страхуванні.
Наприкінці XIX століття у всіх країнах розпочинається формування і розвиток страхового ринку. В цей же період виникають компанії із страхування майна. Проте вони укріпилися вже в XX столітті, яке характеризувалося інтенсивним розвитком усіх форм і видів страхування.