Помогите пожалуйста
Переказ
Про чарівні ножиці й дівчинку Емілію

Жила на світі чарівниця, яка перетворювала прості ножиці на чарівні. А сили у тих ножиць були такі: якщо поріжеш ними повітря, тоді на тому місці з’явиться портал туди, де потрібна допомога.

І от одного дня чарівниця взяла прості ножиці у непростої дівчинки Емілії, яка була дуже доброю, хороброю і надзвичайно допитливою.

Аж тут дівчинка дивиться – а її ножиць нема! Вона шукала їх по всьому дому, але так і не знайшла. Коли вийшла на подвір'я – а її ножиці лежать на столі, та вони чомусь стали трішки інакшими, ще й опинилися у срібній коробочці!

Дівчинка взяла їх і внесла в дім. Як почала різати – а в повітрі з'явився портал, який затягнув Емілію...

І вона потрапила в країну єдинорогів. Там було дуже багато єдинорогів! Але одна тваринка благала про допомогу.

Дівчинка підбігла до неї й запитала:

– Що з тобою?

– Я вивихнула ніжку, – відповіла єдиноріжка. – Як же мені так піти додому?

– Не бійся, я тебе відведу, – сказала дівчинка, тоді зняла з шиї свого шарфика й обережно і тугенькообв'язала твариноньці хвору ніжку. – Я допоможу, тільки скажи, де твій дім.

– Я живу на вулиці Водоспадній, 5, 78 квартира.

– Добре, – сказала дівчинка, – пішли.

Добра Емілія підтримувала єдиноріжку і повела її додому.

А батьки єдиноріжки вже хвилювалися, бо не знали, де їх маленька затрималася. Вони подякували Емілії і на вдячність подарували їй чарівне люстерко-фотоапарат:

– Ти заслужила на цей подарунок, – сказали вони, – це люстерко може злих зробити враз добрими!

Дівчинка дуже зраділа і щиро подякувала.

А тоді сказала своїм ножицям:

– Чарівні ножиці, будь ласка, відправте мене додому. Там моя мама з татом теж хвилюються.

І розрізала ними повітря.

Але вона не потрапила додому, а опинилася в країні фей, де був хаос через злих фей.

І Емілія запитала:

– Що тут відбувається?

І їй добрі феї про все розповіли. Що злі феї образилися на добрих за те, що вони вилікували бджілок від кліща-шкідника.

І вона також розпитала злих фей, через що весь цей шум. Вони також розповіли свою версію, що бджоли страшенно гудуть біля їх хаток-квітів і заважають їм уранці спати...

Емілія запитала у злих фей, чи всі вони зараз тут.

– Звісно, де ж нам бути!

– А дозвольте, я вас сфотографую напам’ять?

– Можеш! – відказали ті.

Дитина клацнула фотоапаратом – і злі феї враз подобрішали і стали вибачатися перед добрими феями і бджілками.

І звернулися до добрих фей:

– Любі сестрички, як вам живеться? Чи ніхто вас не ображає?

Добрі феєчки зраділи! І запросили їх на обід.

Так дівчинці вдалося врешті-решт помирити всіх фей.

Дитина знову сказала ножицям ті ж самі слова, прорізала повітря і опинилася... Ні, не вдома. А в парку з тваринами. Там дівчинку Лєру пошкрябавав до крові бульдог, і вона плакала, дуже сильно плакала.

Емілія підійшла до неї, заспокоїла, тоді швиденько і старанно обробила й зав'язала рану, бо дівчина завжди з собою носить маленьку аптечку.

Лєра подякувала й побігла додому.

І тут нарешті Емілія опинилася вдома і відразу пішла розповідати батькам про все, що з нею трапилося.