Психологічна характеристика (думки, почуття тощо) - "Не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід Платон, ідучи за Савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди." "Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу".
Характер (учинки, ставлення до інших) - "Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери… Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас"
Цитатна характеристика Савка:
Портрет - "Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому,як на хлопчику батьків піджак".
Психологічна характеристика (думки, почуття тощо) - "Еге, — промовив Савка. — Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають. От він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові".
"Але як він (кіт) втомився – зліз з гілки і давай на пеньку гарно засипати. Ну, сидить на пеньку, а йому його сонце в теплі палить, і він розтріпує хвостом і задоволено носиться в сні. А якось причепилась до нього мурашка, та й біжить по його хвосту, біжить і думає: яке ж то дерево таке, який же це дуб такий, що і на ньому мурашки лазять?.." "А він мені на це відказує: «Дивись, дідусю, які ми все життя крокуємо! Іноді пострибнемо, то зупинимось на мить, а потім знову крокуємо. А що б ти мені порадив, дідусю?» "Але ж я не люблю грошей! Так, я розумію, що вони потрібні, щоб купити хліб, масло і сіль. Але мені дуже прикро, коли з людей вони роблять рабів своїх." Дід Савка:
"Мені було чотирнадцять років, а я ще досі не знав, що таке зрада. Я думав, що всі люди добрі і не можуть обманювати." "А люди, дівчата, вони бувають різні. Є ті, хто завжди буде з тобою, а є ті, хто лише тоді, коли тобі добре." "Жити треба з гідністю, інакше життя не має сенсу."
Answers & Comments
Ответ:
Цитатна характеристика Платон Півторак:
Портрет - "Платон Півторак суворий і красивий".
Психологічна характеристика (думки, почуття тощо) - "Не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід Платон, ідучи за Савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди." "Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу".
Характер (учинки, ставлення до інших) - "Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери… Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас"
Цитатна характеристика Савка:
Портрет - "Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому,як на хлопчику батьків піджак".
Психологічна характеристика (думки, почуття тощо) - "Еге, — промовив Савка. — Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають. От він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові".
3.26548672566371111111111 Rating 3.27 (113 Votes)
"Але як він (кіт) втомився – зліз з гілки і давай на пеньку гарно засипати. Ну, сидить на пеньку, а йому його сонце в теплі палить, і він розтріпує хвостом і задоволено носиться в сні. А якось причепилась до нього мурашка, та й біжить по його хвосту, біжить і думає: яке ж то дерево таке, який же це дуб такий, що і на ньому мурашки лазять?.."
"А він мені на це відказує: «Дивись, дідусю, які ми все життя крокуємо! Іноді пострибнемо, то зупинимось на мить, а потім знову крокуємо. А що б ти мені порадив, дідусю?»
"Але ж я не люблю грошей! Так, я розумію, що вони потрібні, щоб купити хліб, масло і сіль. Але мені дуже прикро, коли з людей вони роблять рабів своїх."
Дід Савка:
"Мені було чотирнадцять років, а я ще досі не знав, що таке зрада. Я думав, що всі люди добрі і не можуть обманювати."
"А люди, дівчата, вони бувають різні. Є ті, хто завжди буде з тобою, а є ті, хто лише тоді, коли тобі добре."
"Жити треба з гідністю, інакше життя не має сенсу."