Наприкінці XVIIІ ст. українським козакам вдалося створити свої автономні державні структури на теренах Османської імперії. Вони проіснували майже половину століття і відіграли не останню роль у боротьбі, що велася між Росією й Туреччиною за Північне Причорномор’я. Тобто не варто беззастережно твердити, що українці наприкінці XVIIІ — на початку ХІХ ст. взагалі не мали своїх державних утворень. Вони були. Інша річ, що не без допомоги російської історіографії та пропаганди це явище було маргіналізоване й «забуте».
Відразу ж після ліквідації Запорозької Січі спостерігалася еміграція українських козаків на землі Подністров’я та нижнього Дунаю, які належали до Очаківсько-Сілістрійського еялету Османської імперії. Протягом 1777—1778 рр. кількість запорожців, які оселилися тут, сягнула 7—8 тисяч. 1778 р.
Answers & Comments
Ответ:
Наприкінці XVIIІ ст. українським козакам вдалося створити свої автономні державні структури на теренах Османської імперії. Вони проіснували майже половину століття і відіграли не останню роль у боротьбі, що велася між Росією й Туреччиною за Північне Причорномор’я. Тобто не варто беззастережно твердити, що українці наприкінці XVIIІ — на початку ХІХ ст. взагалі не мали своїх державних утворень. Вони були. Інша річ, що не без допомоги російської історіографії та пропаганди це явище було маргіналізоване й «забуте».
Відразу ж після ліквідації Запорозької Січі спостерігалася еміграція українських козаків на землі Подністров’я та нижнього Дунаю, які належали до Очаківсько-Сілістрійського еялету Османської імперії. Протягом 1777—1778 рр. кількість запорожців, які оселилися тут, сягнула 7—8 тисяч. 1778 р.