У селі жила дівчина на ім'я Інна. Вона була гарна, але мала криве колінець. Одного разу Інна пішла на вечорниці, і там зустріла хлопця на ім'я Василь. Василь був дуже гарним, і Інна закохалася в нього. Але Василь не звернув на неї уваги, сказавши, що не хоче одружуватися з дівчиною з кривим колінцем.

Інна була дуже засмучена. Вона пішла до лісу і заплакала. Там вона зустріла мудру бабусю. Бабуся сказала Інні, що її колінець - це не дефект, а особливість, яка робить її неповторною. Вона також сказала Інні, що вона повинна бути впевненою в собі і не слухати людей, які говорять їй, що вона некрасива.

Інна пішла додому, і вона почала вірити в себе. Вона перестала ховати своє колінець, і вона почала одягатися красиво. Одного разу Василь побачив Інну на вулиці, і він був вражений її красою. Він попросив її вийти за нього заміж, і Інна погодилася.

Василь і Інна жили довго і щасливо. Вони любили один одного, і вони ніколи не шкодували, що вони одружилися.

Мораль казки:

Не треба боятися бути собою. Кожна людина унікальна, і вона має право на щастя.