Люди забираются в скорые поезда, но они уже сами не понимают, чего ищут. Поэтому они не знают покоя и бросаются то в одну сторону, то в другую… И все напрасно.

“Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, а діти дуже стомлюються весь час пояснювати і тлумачити їм.

Діти, які не вміють брехати, та які жодного разу не дивилися новини не знаю. Все що вони бачать, говорять. Деякі батьки заклопотуються і забувають щось а діточки памʼятають. Або просто дорослі без дітей та онуків чогось не знають, адже в дитинстві могли бути соромязливими або ж байдужими до інших.