Ответ:1.Бусс Вільгельм Ульсон-Міо

2.Вільгельм Ульсон Міо

3.Бенк

4.Юм-Юм

5.Тато-король

6.Кінь Міраміс

7.Їрі

8.Вивідувачі Като

9.Зброяр

10.Като

11.Като

12.Ткалина дочка Мілімані

Объяснение:Извините если что то не правильно

Ответ:«Впізнай місце події»

1.«Біла хатина під солом’яною стріхою, така самісінька, як хатини в казках. По стінах і по дахові вилося стільки троянд, що самої хатини майже не було видно».

(Хатина садівника короля, батька Юм-Юма)

2.«Це найдовший міст на світі. Він з’єднує Острів Зелених Лук із Землею Заморською».              (Міст Вранішньої Зорі)

3.«На подвір’ї перед хатиною був круглий колодязь…Таких старих колодязів тепер уже немає…»        (Хатина сім’ї хлопчика Їрі)

4.«Раптом серед лісу ми побачили казкову білу хатинку під солом’яною стріхою. Навколо неї росли яблуні. Проти місяця білів яблуневий цвіт».                                (Хатинка ткалі)

5.«Я їхав до країни, де не було жодної квіточки, де не могли рости ні дерева, ні трава.»                           (Країна Чужинецька)

6.«Місячне світло погасло, земля стала кам’яниста й тверда, навкруги здіймалися голі скелясті кручі.» (Країна Чужинецька)

7.«На другому боці озера, на найвищій скелі стояв великий замок. У ньому світилося лише одне вікно. Воно скидалося на лихе око, жорстоке, небезпечне, моторошне око, що дивилося на нас із ночі і бажало нам зла.»                                                (Замок Като)

8.«В ньому стояла мертва тиша, не віяв вітер, не шелестіло листя, бо на деревах не було зеленого листя, яке могло б шелестіти. Тільки стирчали мертві, чорні стовбури з чорним сучкуватим мертвим гіллям.»                                          (Мертвий Ліс)

9.«Таких грізних хвиль іще ніколи не бачив. Вони накидалися на нас, били, торощили наш човен і шпурляли його далі, новим  хвилями….Хвилі ревли, клекотіли, здіймалися до неба…»

(Мертве озеро)

10.« …ніде темрява не була така чорна, ніде холод не був такий крижаний, а тиша така лиховісна, як тут…» (Замок Като)

11.«Повітря там було таке просякнуте злом, що звичайна людина не могла ним дихати. Зло спливало звідти струменями і вбивало все гарне й живе за вікном…»               (Замок Като)

12.Країна, де «дзвенять срібні тополі, де вночі пастухи розпалюють вогнища, щоб світили їм і гріли їх, де є хліб, що втишує голод…»                                                              (Країна Далека)

Упізнай героя»

1.        «…білявий чуб, блакитні очі, а того вечора на ньому були короткі брунатні штани, сіра вовняна сорочка і червона шапочка»

           ( Бусс  Вільгельм Ульсон – Міо)

2.        «Я був годованцем у тітки Едлі й дядька Сікстена. Опинився в них, ще коли мені було всього рік. А до того жив у сирітському притулку»                                      

        ( Вільгельм Ульсон – Міо )

3.        « Його тато завжди розмовляв із ним, допомагав йому будувати моделі літаків, позначав карбами на одвірку в кухні, скільки він виріс»            

                      (Бенк )

4.        «То був хлопчик з таким самим каштановим чубом і з такими самими карими очима, як у Бенка»

                      (Юм-Юм)

5.        «Я люблю пташиний спів, люблю музику своїх срібних тополь, але найдужче люблю слухати, як сміється в садк

                               (Тато-король)

6.        «Золота грива виблискувала на сонці, сам він мчав усе швидше й швидше і підіймався все вище й вище»

                              (Кінь Міраміс)

7.        «Він був дуже ласкавий і чемний, і брати й сестри його теж усміхалися нам»                                     (Їрі)

8.        «сиділи чорні, страшні серед мертвих дерев у моторошному сірому світанку. А їхні коні закусували вудила й рили копитами землю.»                                  

                             (Вивідувачі Като)

9.        «…такого кремезного й дужого чоловіка я ще ніколи не бачив. У нього був довгий рудий чуб, така сама довга руда борода й густі кущуваті брови»                                            (Зброяр)

10.    «Він мав у замку покій, повітря в якому було просякнуте злом. Це там він сидів дні і ночі й кував лихо. Ніч у ніч і день у день сидів він там і кував лихо.»                                                                         (Като)

11.    «Його страшне обличчя скривилось і посіріло, а в страшних очах заблисли ляк і ненависть.»                   (Като)

12.    «Дівчинка не ворушилася і не розплющувала очей. Вона була мертва. ЇЇ личко було біле, як сніг, і маленьке, а тіло геть обпалене.»                                                                      (Ткалина дочка Мілімані)

Объяснение: