Ответ:

Складність проблеми справедливості в праві, а особливо в

адміністративному судочинстві, настільки багатогранна та складна, що стала об’єктом вивчення

вчених найрізноманітніших спеціальностей: юристів, філософів, політологів, соціологів, психо-

логів, економістів, навіть математиків. Та незважаючи на значну кількість наукових досліджень,

ведення дискусій, існування потужної наукової розробки, щодо вирішення цієї проблеми і досі не

вироблено єдиної думки та єдиного підходу до оцінки співвідношення цих категорій. Водночас

проблема справедливості в праві та її співвідношення з правовими принципами залишається

актуальною для країн, у яких відбувається становлення своєї державності та створення власної

правової системи.

Оскільки справедливість – це філософська, моральна, суспільна та одночасно юридична

категорія, її слід розглядати стосовно окремої людини для оцінювання рівня її життя, ураховуючи,

що окремий індивід розуміє це поняття по-своєму, проте особливим видом справедливості слід

вважати соціальну справедливість, суб’єктами якої є великі соціальні групи та суспільство загалом.

Справедливість, це право, бо є суворі правила там, де вимога їх формального виконання могла б бути дуже жорсткою, тобто, справедливість допомагає дізнатися про винність, а це вже право.