Це була таємна група людей, які хотіли змінити життя в Російській імперії, де вони жили. Вони мріяли про те, щоб українці і інші слов’яни мали свої власні країни, де вони могли б свободно говорити своїми мовами, вчитися, працювати і правити собою. Вони також хотіли, щоб всі люди були рівними і не залежали від царя або панів. Вони називали себе за іменами Кирила і Мефодія, які були великими учителями і перекладачами слов’янських мов. Ось як вони планували досягти своїх цілей:

1. Кирило-мефодіївці планували вирішити питання державності українців шляхом створення Української республіки, яка була б частиною Слов’янської федерації. Вони хотіли, щоб Київ був столицею цього союзу, а українська мова була офіційною мовою всіх слов’ян.
2. Члени братства збиралися розв’язувати соціальні проблеми шляхом скасування кріпосного права і станового поділу. Вони хотіли, щоб всі люди мали однакові права і свободи, а також можливості отримати освіту і займатися тим, що їм подобається. Вони також пропагували християнську мораль і любов до ближнього.
3. Роль християнської ідеї була дуже важливою для кирило-мефодіївців. Вони вважали, що Бог створив усі народи рівними і дав їм розум і волю. Вони також сподівалися, що християнство допоможе об’єднати всіх слов’ян у мирі і братерстві .
4. Члени братства збиралися поширювати свої погляди шляхом розповсюдження своїх таємних документів, які називалися «Книга буття українського народу» і «Статут Слов’янського братства святого Кирила і Мефодія». В цих документах вони описували свою програму і закликали до зміни суспільства. Вони також писали вірші, листи, прокламації і лекції, в яких висловлювали свої ідеї.