Багата і славна Україна іменами письменників і поетів, кращі з яких були совістю і сумлінням народу, виразниками його прагнень і сподівань. Талановитими, чесними письменниками представлена українська література XX століття. У 20-х роках у нашу літературу прийшли численні таланти, які невдовзі заявили про себе на повний голос. 20-ті роки називають “українським Відродженням”, бо то дійсно був час справжнього відродження української літератури, театру, образотворчого мистецтва.
Але, на жаль, той період відродження був надто коротким. У
другій половині 20-х років починаються “літературні дискусії”, далі – судовий процес над учасниками неіснуючої, вигаданої СВІ, жахливий голодомор 1933 року. І нарешті – 1937 рік, який ще називають “апогеєм винищення цвіту української нації”, “розстрілом українського Відродження”.
Про письменників України, які стали жертвами сталінських репресій, розповідає книга “З порога смерті”. Скільки було загублено талановитих відомих письменників і молодих, які тільки-но заявили про себе. Справедливо кажуть, що в ті часи був підрубаний генетичний корінь нації.
Одним Із найвідоміших письменників
того часу був Микола Хвильовий. Чесний і безкомпромісний, повіривши в ідеали революції, письменник не міг змиритися з методами правління нової влади, не виніс ідеологічного цькування і покінчив життя самогубством.
Серед загублених – Микола Куліш, талановитий драматург, якого називали українським Мольєром. Саме в нашому місті – у Харкові – були поставлені його п’єси геніальним режисером Лесем Курбасом у знаменитому театрі “Березіль”.
Вражає такий факт: у 30-х роках мешканці 40 квартир із 66 письменницького будинку “Слово” у Харкові були репресовані. Тоталітарна система робила все, щоб назавжди викреслити з нашого життя імена найкращих літераторів, які не підкорилися їй, не захотіли стати сліпим знаряддям у її руках.
По-різному склалася їхня доля. Одні, як Микола Хвильовий, покінчили самогубством, інші були репресовані, загнані “в оту Сибір неісходиму” або на Соловки. Деякі змушені були емігрувати (Іван Багряний, Улас Самчук, Василь Барка та багато інших), але й на чужині продовжували служити рідному народові своїм словом.
0 votes Thanks 1
penek100023
я сам мог в инете найти она п**ды даст
Відповідь:Проголошення державної незалежності України зумовило великі зміни в духовному житті, розвитку національної культури, літератури та мистецтва, в пробудженні історичної пам'яті народу. Ліквідовано багато "білих плям" в історії української літератури — повернено імена письменників, що були закатовані у сталінських таборах, тих, чия творчість оголошувалась ворожою, націоналістичною."Розстріляне Відродження" — так називають митців 20—30 років XX століття, які були знищені більшовицьким тоталітарним режимом. У 30-х роках XX століття було знищено 80% української творчої інтелігенції, серед них багато письменниківЗа останні десятиріччя XX століття було опубліковано твори багатьох митців "Розстріляного Відродження", деякі введені до шкільної програми — М. Хвильовий, Г. Косинка, М. Вороний, М. Куліш. Твори цих митців розглядалися на уроках української літератури. Проте є безліч імен, які ще знаходять свою дорогу до широкого українського читача. Серед них я можу назвати Майка Йогансена, В. Чумака, В. Еллана-Блакитного.Рано пішов із життя В. Еллан-Блакитний — поет, журналіст, політичний і державний діяч, редактор газети "Вісті ВУЦВК". Поетичні твори митця увійшли до збірки "Удари молота і серця". Це поезії, написані у період з 1917 по 1920 роки, в них митець відтворює світ, який бачить, кривавий світ революції і громадянської війни. В. Еллан-Блакитний вважав, що цей період вимагав і революційних вчинків і настроїв, революційної поезії. Закличні рядки його поезії "Вперед" перегукуються з образами поезії Лесі Українки "Досвітні огні":Ні слова про спокій! Ні слова про втому!Хай марші лунають бадьорі й гучні...Хай ніч облягає — та в пітьмі глибокійВже грають-палають досвітні вогні...Своєрідність післяреволюційного часу полягала в тому, що відродження національної культури йшло попереду соціальних змін, і в цьому могутньому імпульсі було стільки виключно особистісного, що межі контрольованої державою культури ставали тісними. Зміна влади не принесла митцям бажаної свободи. Злет української літератури, театру викликав у влади бажання зламати цих людей, поставити їх на коліна. І був розроблений план — план, який являв собою зразок мистецтва знищення: голодомор 1932—1933 років, репресії 30-х років.До талановитих митців 20—30 років XX століття належить і Лесь Курбас, революційний театр якого ставив модерністські п'єси. Театр Леся Курбаса — це театр дії, для нього головне не традиційні декорації і бутафорія, а проблеми, почуття, які хвилюють глядача. Для його п'єс характерна гострота і актуальність тематики — це і проблеми українізації, історичної пам'яті народу, правдиве зображення тогочасного життя, без закликів щодо Леніна, Сталіна, партії більшовиків. За це й було його репресовано і розстріляно.Українські письменники, що стали жертвами сталінських репресій, повертаються до наших читачів своїми творами, а життєвий і творчий їхній шлях ще є темою дослідження для наших науковців.
Answers & Comments
Багата і славна Україна іменами письменників і поетів, кращі з яких були совістю і сумлінням народу, виразниками його прагнень і сподівань. Талановитими, чесними письменниками представлена українська література XX століття. У 20-х роках у нашу літературу прийшли численні таланти, які невдовзі заявили про себе на повний голос. 20-ті роки називають “українським Відродженням”, бо то дійсно був час справжнього відродження української літератури, театру, образотворчого мистецтва.
Але, на жаль, той період відродження був надто коротким. У
другій половині 20-х років починаються “літературні дискусії”, далі – судовий процес над учасниками неіснуючої, вигаданої СВІ, жахливий голодомор 1933 року. І нарешті – 1937 рік, який ще називають “апогеєм винищення цвіту української нації”, “розстрілом українського Відродження”.
Про письменників України, які стали жертвами сталінських репресій, розповідає книга “З порога смерті”. Скільки було загублено талановитих відомих письменників і молодих, які тільки-но заявили про себе. Справедливо кажуть, що в ті часи був підрубаний генетичний корінь нації.
Одним Із найвідоміших письменників
того часу був Микола Хвильовий. Чесний і безкомпромісний, повіривши в ідеали революції, письменник не міг змиритися з методами правління нової влади, не виніс ідеологічного цькування і покінчив життя самогубством.
Серед загублених – Микола Куліш, талановитий драматург, якого називали українським Мольєром. Саме в нашому місті – у Харкові – були поставлені його п’єси геніальним режисером Лесем Курбасом у знаменитому театрі “Березіль”.
Вражає такий факт: у 30-х роках мешканці 40 квартир із 66 письменницького будинку “Слово” у Харкові були репресовані. Тоталітарна система робила все, щоб назавжди викреслити з нашого життя імена найкращих літераторів, які не підкорилися їй, не захотіли стати сліпим знаряддям у її руках.
По-різному склалася їхня доля. Одні, як Микола Хвильовий, покінчили самогубством, інші були репресовані, загнані “в оту Сибір неісходиму” або на Соловки. Деякі змушені були емігрувати (Іван Багряний, Улас Самчук, Василь Барка та багато інших), але й на чужині продовжували служити рідному народові своїм словом.
Verified answer
Відповідь:Проголошення державної незалежності України зумовило великі зміни в духовному житті, розвитку національної культури, літератури та мистецтва, в пробудженні історичної пам'яті народу. Ліквідовано багато "білих плям" в історії української літератури — повернено імена письменників, що були закатовані у сталінських таборах, тих, чия творчість оголошувалась ворожою, націоналістичною."Розстріляне Відродження" — так називають митців 20—30 років XX століття, які були знищені більшовицьким тоталітарним режимом. У 30-х роках XX століття було знищено 80% української творчої інтелігенції, серед них багато письменниківЗа останні десятиріччя XX століття було опубліковано твори багатьох митців "Розстріляного Відродження", деякі введені до шкільної програми — М. Хвильовий, Г. Косинка, М. Вороний, М. Куліш. Твори цих митців розглядалися на уроках української літератури. Проте є безліч імен, які ще знаходять свою дорогу до широкого українського читача. Серед них я можу назвати Майка Йогансена, В. Чумака, В. Еллана-Блакитного.Рано пішов із життя В. Еллан-Блакитний — поет, журналіст, політичний і державний діяч, редактор газети "Вісті ВУЦВК". Поетичні твори митця увійшли до збірки "Удари молота і серця". Це поезії, написані у період з 1917 по 1920 роки, в них митець відтворює світ, який бачить, кривавий світ революції і громадянської війни. В. Еллан-Блакитний вважав, що цей період вимагав і революційних вчинків і настроїв, революційної поезії. Закличні рядки його поезії "Вперед" перегукуються з образами поезії Лесі Українки "Досвітні огні":Ні слова про спокій! Ні слова про втому!Хай марші лунають бадьорі й гучні...Хай ніч облягає — та в пітьмі глибокійВже грають-палають досвітні вогні...Своєрідність післяреволюційного часу полягала в тому, що відродження національної культури йшло попереду соціальних змін, і в цьому могутньому імпульсі було стільки виключно особистісного, що межі контрольованої державою культури ставали тісними. Зміна влади не принесла митцям бажаної свободи. Злет української літератури, театру викликав у влади бажання зламати цих людей, поставити їх на коліна. І був розроблений план — план, який являв собою зразок мистецтва знищення: голодомор 1932—1933 років, репресії 30-х років.До талановитих митців 20—30 років XX століття належить і Лесь Курбас, революційний театр якого ставив модерністські п'єси. Театр Леся Курбаса — це театр дії, для нього головне не традиційні декорації і бутафорія, а проблеми, почуття, які хвилюють глядача. Для його п'єс характерна гострота і актуальність тематики — це і проблеми українізації, історичної пам'яті народу, правдиве зображення тогочасного життя, без закликів щодо Леніна, Сталіна, партії більшовиків. За це й було його репресовано і розстріляно.Українські письменники, що стали жертвами сталінських репресій, повертаються до наших читачів своїми творами, а життєвий і творчий їхній шлях ще є темою дослідження для наших науковців.
Пояснення:вроді так